Page 223 - 4687

Зазначені недоліки значною мірою усувають із застосу-
ванням циліндричних сопел у поєднанні з розширюваною ко-
нічною частиною (рисунок 2.32, а), діаметр циліндричної час-
тини таких сопел вибирають у межах 4…6 мм, а розширюва-
ної конічної частини d c = 6,5…8,5 мм; загальна довжина сопла
становить 30…50 мм.
Кут схрещування електродів w (рисунок 2.30) впливає на
формування потоку напилюваних частинок. При малих кутах
спостерігається утворення двох потоків частинок, відповідно з
кожною дроту. Великі кути ускладнюють конструктивне ви-
конання розпилювача. На практиці ω = 30°. На процес розпи-
лювання впливає конструкція контактних пристроїв (рисунок
2.31). Зі збільшенням довжини контакту l к знижується сумар-
не падіння напруги. Допускається сумарне падіння напруги,
рівне 0,8…1,0 В на 1000 А. Більш досконалі конструкції за-
безпечують 0,2…0,3 В на 1000 А.

Енергетичні параметри режиму роботи електродугового
розпилювача
Найбільш важливі параметри режиму роботи розпилю-
вача: потужність дуги, тиск і витрата розпилюючого газу. По-
тужність дуги N д - найбільш значимий параметр процесу, з
його збільшенням зростає продуктивність, але падає коефіці-
єнт використання матеріалу і ефективний ККД нагрівання
електродів. При постійній швидкості подачі дроту зростає і
питома потужність дуги N д*:

N д

N  , (2.17)
д
G р.м.

де G р.м – маса розпалюваного маталу.
Процес розпилювання доцільно вести при мінімальних
значеннях питомої енергії, що витрачається на плавлення, пе-
222