Page 23 - 4671

максимальна.
Велика кількість комп'ютерного устаткування працює з використанням моделі RGB,
тому що вона проста. Проте, у моделі RGB теоретично неможливо отримати деякі кольори,
такі як насичений синьо-зелений, і вона сильно пов'язана з реалізацією її на
конкретних пристроях.
Більшість кольорів, що ми бачимо в довкіллі, є наслідком відбивання і поглинання
світла. Наприклад, сонячне світло, падаючи на зелену траву, частково поглинається, і
відбивається тільки його зелена складова. При друці на принтері на папір наноситься
кольорова фарба, що відбиває тільки світло визначеного кольору, інші кольори
поглинаються, чи віднімаються із сонячного світла. На ефекті вирахування кольорів
побудована модель представлення кольору CMYK: Cyan – голубий, Magenta – пурпуровий,
Yellow – жовтий, Black – чорний. Magenta не є пурпуровим кольором, оскільки точна назва
кольору – фуксин, але в комп'ютерній літературі його називають пурпуровим. Вибір кольорів
для моделі невипадковий, оскільки вони тісно пов'язані з кольорами моделі RGB. Блакитний
колір утвориться при поглинанні червоного, пурпуровий при поглинанні зеленого, а жовтий
колір виходить у результаті поглинання синього. При нанесенні більшої кількості
фарбрізних кольорів, поглинається більше кольору і менше відбивається. Таким чином, при
змішуванні максимальних значень трьох кольорів, ми повинні отримати чорний колір, а при
повній відсутності фарби мав би вийти білий колір. Однак, насправді при змішанні трьох
фарб виходить брудно-бурий колір, тому що реальні барвники відбивають і поглинають
колір не зовсім так, як описано в теорії. Чорний колір виходить тільки при додаванні чорної
фарби, тому в модель CMYK і додана чорна складова. Система CMYK широко
застосовується в поліграфії. Типографське устаткування працює винятково з цією моделлю,
та й сучасні принтери теж використовують барвники чотирьох кольорів. При друці на папір
наноситься кілька шарів фарби, і в результаті ми отримуємо кольорове зображення, що
містить мільйони різних відтінків.
Моделі RGB і CMYK зручні при роботі з конкретним устаткуванням, але не дуже
зручні для людського сприйняття. Представивши собі бажаний колір, ми не зможемо
сказати, скільки в ньому складових кольорів. Наступна модель кольору заснована на
сприйнятті кольору людиною. Всі кольори в ній описуються трьома числами. Одне задає
власне колір, інше – насиченість кольору, а третє – яскравість. Колір у цій моделі
незалежний від технічних засобів. Є кілька варіантів моделі, названих різними термінами,
але вони означають те саме.

2. Формати та редактори растрових зображень

Формат зображення – це спосіб кодування графічного зображення. Розміри графічних
файлів зазвичай є досить великими, тому використовують різні алгоритми стискання даних,
а вибір потрібного формату економить місце на носії інформації чи вінчестері комп’ютера.
Детальніше охарактеризуємо найбільш поширені типи зберігання графічних
растрових зображень.
BMP (Bitmap) – формат, який використовується для представлення графічної
інформації в ресурсах програм і підтримує тільки зображення в моделі RGB з глибиною
кольору до 24 біт. Він не підтримує додаткові кольорові чи альфа-канали, контури обтравки і
керування кольором. Розміри файлів з розширенням bmp, зазвичай, дуже великі, оскільки
використовується найпростіший алгоритм стискання даних (RLE – Run Length Encoding).
TIFF (Tagged Image File Format) - універсальній формат розроблений фірмою “Aldus”
спеціально для зберігання сканованих зображень і їх використання в видавничих та
ілюстраційних програмах. TIFF підтримує монохромні, індексовані, півтонові зображення, а
також зображення в моделях RGB і CMYK з каналами у 8 та 16 біт. У цьому форматі можна
зберігати обтравочні контури, калібровану інформацію і налаштування друку. Можна також
використовувати будь-яку кількість додаткових альфа-каналів, але не підтримуються додаткові
кольорові канали. Формат підтримує практично будь-який алгоритм стискання даних, наприклад
поширений алгоритм LZW (Lempel-Ziv-Welch) – стискання інформації без втрат.
22