Page 20 - 4671

***.cdw, ***.frw - файли креслення та фрагмента КОМПАС-ГРАФІК;
***.ехе, ***.com - програми для ЕОМ, тощо.
Сервісне програмне забезпечення призначене для спрощення процесу спілкування
користувача з комп’ютером. Найбільш поширені сервісні програми – Norton Commander для
роботи в середовищі MS DOS та Explorer (Провідник) або Windows Commander для роботи в
середовищі Windows.
Прикладне програмне забезпечення загального призначення – це комплекс програм,
який отримав широке використання серед різних категорій користувачів. Найбільш відомими
серед них є: текстові редактори, графічні системи, електронні таблиці, системи управління
базами даних та інші.
Для створення прикладного графічного програмного забезпечення застосовують такі
класи інструментальних засобів:
• стандартні графічні пакети (наприклад, графічні редактори, системи
автоматизованого проектування, видавничі системи);
• стандартні програмні системи, що не спеціалізуються на графіці, але
підтримують певний набір графічних функцій (наприклад, офісні пакети та
текстові процесори);
• авторські середовища розробки графічного програмного забезпечення (авторські
системи для створення мультимедійної та гіпермедійної продукції, наприклад,
для побудови презентацій тощо);
• мови програмування високого рівня, що містять візуальні компонентні об'єктно-
орієнтовані середовища розробника;
• мови програмування низького рівня.

Методологічні основи комп’ютерної графіки як підсистеми
САПР. Типи комп’ютерної графіки

Розроблені й успішно застосовуються три основних принципи представлення
графічних зображень – растрова, векторна та фрактальна графіка. В основі кожного
способу лежать математичні моделі зображень. Для растрової графіки – це масив (матриця)
чисел, що описують координати і колірні параметри кожної точки малюнка, для векторної
графіки – математичні формули, що описують геометричні фігури (об’єкти) зображення.
Фрактальна графіка оперує математичними формулами, які описують процес автоматичної
генерації зображення за допомогою рівнянь.
Растрову графіку застосовують, в основному, при розробці електронних
(мультимедійних) і поліграфічних видань. Для кодування малюнок розбивають на невеликі
одноколірні частини. Усі кольори, використані в
зображенні, нумерують і для кожної частини записують
номер її кольору. Запам'ятавши послідовність
розташування частин і номер кольору частини, можна
однозначно описати будь-який малюнок.
Ілюстрації, виконані засобами растрової графіки,
рідко створюють вручну за допомогою комп'ютерних
програм. Частіше для цієї мети використовують
ілюстрації, підготовлені художником на папері чи
фотографії, які потім оцифровують на сканері (рис. 2.1).
Тому більшість графічних редакторів, призначених для
роботи з растровими ілюстраціями, орієнтовані не
стільки на створення зображень, скільки на їхню
обробку.
Рисунок 1.12

19