Page 22 - 4671

Растрові зображення втрачають якість при масштабуванні. Зменшення растрового
зображення губить розбірливість дрібних деталей зображення, так як кілька сусідніх точок
перетворюються в одну. Збільшення зображення призводить до збільшення точки
зображення, а жодних додаткових деталей побачити не вдається. Більше того, збільшення
точок растра візуально спотворює ілюстрацію і робить її грубою, з'являється східчастий
ефект. Такий ефект називається пікселізацією. Отже, при будь-яких трансформаціях
(поворотах, масштабуванні, нахилах та ін.) у растровій графіці неможливо обійтися без
спотворення (це продиктовано дискретною природою зображення).
Тим не менше, растрові зображення широко використовуються в обчислювальній
техніці, оскільки мають незаперечні переваги — простота і, як наслідок, можливість
технічної реалізації автоматизації процесу введення (оцифровки) образотворчої інформації.
Існує розвинута система зовнішніх пристроїв для введення фотографій, слайдів, малюнків,
акварелей і інших образотворчих оригіналів, які безупинно удосконалюються, надаючи
можливість більш адекватного перетворення зображень на матеріальних носіях (папері,
плівці тощо) у цифрову форму. Важливою перевагою піксельної графіки є можливість
створювати та обробляти фотореалістичні зображення. Можна отримати мальовничі ефекти,
наприклад, туман чи серпанок, відобразити найтонші нюанси кольору, створити
перспективну глибину і нерізкість, розмитість, акварельність і т.д. Тому, фотографії і
малюнки, введені в комп'ютер, зберігаються саме у вигляді растрових зображень. Більшість
малюнків у всесвітній комп'ютерній мережі Інтернет є растровими файлами.

1. Принципи формування кольорових зображень

Світ, що оточує людину, сприймається кольоровим. Колір має не тільки
інформаційну, але й емоційну складову. Людське око – дуже тонкий інструмент, але
сприйняття кольору ним є суб'єктивним, оскільки важко передати іншій людині своє відчуття
кольору. Але для поліграфії і комп'ютерних технологій, необхідні більш об'єктивні способи
опису й обробки кольору. Для цього розроблено численні колірні моделі, що описуються
певним набором параметрів.
Кожен піксель растрового зображення містить інформацію про колір, векторний об'єкт
містить інформацію про колір його контуру і зафарбованої області. Інформація може займати
від одного до тридцяти двох біт, залежно від глибини кольору. Кількість кольорів у природі
нескінченна, і доводиться схожі кольори нумерувати однаковими числами. У найпростішому
випадку використовується тільки чорний і білий колір. Для представлення кожного пікселя в
чорно-білому малюнку досить одного біта, що може зберігати значення або 0, або 1. Число
кольорів, у які можна розфарбувати окремий піксель, визначається як два в степені N, де N
— кількість бітів, що зберігають колірну інформацію про піксель. У контрастній чорно-
білій картинці кожен піксель кодується одним бітом. Восьмибітне зображення дозволяє мати
256 кольорів, а 24 біта забезпечують наявність у зображенні більше 16 мільйонів кольорів,
що дає можливість працювати з зображеннями професійної якості.
Для зображень, що містять мільйони різних відтінків, розроблено кілька моделей
представлення кольору, що допомагають визначити кожен відтінок. Колірна модель визначає
спосіб створення кольорів, що використовується у зображенні. Розроблено три основних
колірних моделі і безліч їхніх модифікацій.
Зі шкільного курсу фізики ми знаємо, що сонячне світло можна розкласти на окремі
кольорові складові, а зібравши разом у потрібних пропорціях різнобарвні промені, ми
отримаємо промінь білого кольору. Якщо змінимо трохи пропорції, то отримаємо джерело
світла заданого кольору. У телевізорах і комп'ютерних моніторах використовується
люмінофор, що світиться червоним, зеленим і синім кольором. Змішуючи ці три кольори,
отримуємо різноманітні кольори і їхні відтінки. На таких принципах побудована модель
представлення кольору RGB, названа так за початковими буквами складових кольорів:
Red – червоний, Green – зелений, Blue – синій. Кожен колір у цій моделі представляється
трьома числами, що описують величину колірної складової. Чорний колір утвориться, якщо
інтенсивність усіх трьох складових дорівнює нулю, а білий – якщо їхня інтенсивність
21