Page 17 - 4665

господарства. Відповідно до ЗКГНГ галузі народного госпо-
дарства розподілялись на сферу матеріального виробництва і
невиробничу сферу. Галузі невиробничої сфери діяльності
(в тому числі туристична) формувались за кодом першого зна-
ку – 9; охорона здоров’я, фізична культура, соціальне забезпе-
чення – 91000; відпочинок і туризм – 91600; оздоровчі заклади і
заклади відпочинку – 91610 (табори відпочинку і оздоровлення
дітей, будинки відпочинку, пансіонати без лікування та інші
заклади відпочинку); туризм – 91620 (туристичні готелі, турис-
тичні бази, кемпінги, екскурсійні бюро і бюро подорожей, за-
клади з організації міжнародного туризму).
Відповідно до ЗКГНГ, при віднесенні об’єкта до певної
категорії обліку необхідно визначити таке поняття, як основ-
ний вид діяльності. Крім основного виду діяльності, слід роз-
глянути також другорядні та допоміжні види діяльності. Існує
декілька критеріїв відбору основного виду діяльності:
1) за кількістю зайнятих працівників; 2) за питомою вагою в
загальному обсязі виробництва продукції (товарів, послуг);
3) за питомою вагою в отриманому прибутку. Максимальне
значення (в %) згідно з вибраним критерієм визначає основ-
ний вид діяльності суб’єкта господарювання. Другорядним
видом діяльності є будь-яка інша діяльність, частка якої згідно
з виробничим критерієм відбору менша від частки основного
виду діяльності. Допоміжний вид діяльності спрямований ви-
ключно на досягнення головного завдання – сприяти вико-
нанню основного виду діяльності суб’єкта господарювання – і
враховується за основним видом діяльності [9]. Оскільки в
умовах ринкових відносин приналежність підприємства до ті-
єї чи іншої галузі у змісті ЗКГНГ визначити практично немо-
жливо, а також з метою гармонізації статистичного обліку та
звітності відповідно до міжнародних стандартів, даний підхід
не використовується у вітчизняній статистиці.
Як відомо, в міжнародній класифікації саме вид еконо-
мічної діяльності використовується як класифікаційна ознака
16