Page 15 - 4665

приємствах сфери туризму набуватиме дієвості. Дієвість аналізу в
значній мірі залежатиме від рівня професійної майстерності фі-
нансових аналітиків та їх спроможності реально оцінювати стан
об’єкта, досягнуті результати, наявні проблеми і вчасно вживати
управлінські заходи.

1.2 Ідентифікація та класифікація суб’єктів
господарювання туристичної галузі

Туризм, як сукупність видів економічної діяльності, яку
проводять суб’єкти господарювання туристичної галузі (далі
СГТГ), полягає в організації процесу виробництва та реаліза-
ції продукції і послуг туристичного призначення з метою
отримання доходу (прибутку) і (або) соціального ефекту. Ту-
ристичну діяльність можуть забезпечувати, відповідно до
ст. 85 Цивільного Кодексу України, як організації, основною
метою яких є отримання прибутку, так і неприбуткові органі-
зації [11]. Здійснення видів економічної діяльності в галузі ту-
ризму сприяє формуванню ефективності національної еконо-
міки, розвитку її багатоукладної ринкової структури, збіль-
шенню обсягів податкових надходжень у бюджети різних рів-
нів, зростанню обсягів валового внутрішнього продукту, зни-
женню рівня безробіття і зростання зайнятості населення
шляхом створення нових робочих місць, зменшенню розмірів
соціальних трансферів.
У контексті галузевого устрою економіки поняття “га-
лузь народного господарства” (у сучасному розумінні – націо-
нальної економіки) трактується як сукупність підприємств,
установ і організацій, які виробляють однорідну продукцію
або послуги і різняться характером виконуваних функцій.
Спільним для всіх підприємств певної галузі є виробництво
однорідної продукції. Найбільш загальною статистичною ха-
рактеристикою галузі є кількість зайнятих у ній працівників, а
14