Page 27 - 4663
P. 27
2. БУДОВА АТОМІВ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
У середині XIX ст. у науці утвердилось атомно-молекулярне вчення
про будову речовин. Згідно з цими уявленнями атом вважали неподільним,
найменшою частинкою, яка не може бути поділена хімічним способом. Такі
погляди відповідали тодішньому рівню знань про природу. І справді, у
хімічних реакціях, які здійснювали хіміки, відбувалось лише розщеплення
молекул, а атом залишався незмінним. Технічні засоби досліджень цього
часу не давали змоги проникнути в глибину атома.
Кінець XIX ст. ознаменувався величними відкриттями в галузі фізико-
хімії, які з усією очевидністю показали, що атом, насправді, має складну
структуру. Розглянемо ці відкриття.
2.1. Теорія і моделі будови атома
Сучасна теорія будови атома має досить тривалу історію. Перші
уявлення про складність атомів виникли на початку ХХ ст. Першу модель
атома запропонов Дж. Томсон (1903 р.), згідно з якою атом це суцільна,
позитивно заряджена кулька, в якій рівномірно розміщені електрони. Така
модель була примітивною, не витримувала критики. Було не зрозуміло,
чому негативно заряджені електрони не взаємодіють з суцільною,
позитивно зарядженою масою і не відбувається знищення атома.
Важливу роль у розвитку теорії будови атома відіграло відкриття
Івана Пулюя про електромагнітні випромінювання малої довжини (810 -
6 -10
1 10 см). Вони нейтральні за своєю природою, спричиняють світіння
деяких речовин, іонізують гази, їм властива дифракція, тобто здатність
розсіюватись на перешкодах. Німецький фізик В. Рентген дав практичне
застосування випромінювання, яке назвав Х-променями, а потім ці промені
назвали ре н тге н івс ьки м и
Значним досягненням у теорії будови атома була гіпотеза Е.
Резерфорда (1911 р.), яка отримала назву п лан е тар на м одел ь.
Згідно з гіпотезою Резерфорда атом складається з позитивно
зарядженого ядра і негативно заряджених електронів, які рухаються
навколо ядра за коловими орбітами, подібно до того, як навколо Сонця
рухаються планети Сонячної системи. Отже, Резерфорд вперше ввів
поняття «ядро атома», в якому міститься основна маса атома. Невдовзі
виявилось, що планетарна модель не може пояснити низку явищ, зокрема:
26