Page 230 - 4663

Перенапругу можна розкласти на такі складові:
U = U 1 + U 2 + U 3 + U 4, (17.8)
де U 1  втрати напруги у зовнішньому електричному колі;

U 2  втрати напруги у електродах;
U 3  втрати напруги у електроліті;

U 4  втрати напруги унаслідок явища поляризації електродів.
Знаючи окремі втрати енергії, розробляють заходи для їх зменшення.
Так, підведення струму здійснюють товстими шинами; використовують

електроди великого поперечного перерізу і великої провідності.
Концентрацію електроліту вибирають таку, яка має високу
електропровідність, використовують деполяризатори.

17.4. Електроліз водних розчинів і розплавів

Процеси електролізу поділяють на дві великі групи:
1. Електроліз розплавів
2. Еелектроліз водних розчинів.

Другу групу, в свою чергу, поділяють на:
а) електроліз на інертних електродах;
б) електроліз з активним анодом.
Як інертні електроди використовують часто графіт, металізований

графіт, платину і спеціальні марки сталей.

17.4.1. Електроліз розплавів

Розглянемо електроліз розплаву MgCl 2 (рис. 17.2).

Рисунок 17.2 – Схема електролізу розплаву MgCl 2.

1  місткість; 2  графітові електроди; 3  джерело постійного
електричного струму

У розплаві, як й у водному розчині, відбувається дисоціація MgCl 2

229