Page 235 - 4663

17.4.3 Електроліз водних розчинів солей з активним анодом

Розглянемо цей тип електролізу на прикладі водного розчину NiSO 4 у
електролізері, в якому катод графітовий, анод нікелевий (рис. 17.4).

Рисунок 17.4. – Схема електролізу з активним анодом:
1 – ванна електролізу; 2 – графітовий катод; 3 – нікелевий анод;
4 – джерело постійного електричного струму

У водному розчині нікелю (ІІ) сульфат дисоціює
2+
2
NiSO 4  Ni + SO 4 .
Частково дисоціює і вода

+
H 2O  H + OH .
При під’єднанні зовнішнього джерела постійного електричного струму
2
відбуватиметься напрямлений рух іонів: до катода Ni і молекули води
боком (+); до анода SO і вода боком (). Нормальні електродні потенціали

2
4
розкладу цих частинок становлять:
E o  , 0  23 B, E o  , 0  83 B.
Ni 2 / Ni  HOH
Електродний потенціал іонів Нікелю є найбільший. Тому на катоді
відбуватиметься процес відновлення іонів Нікелю
2+
Ni + 2e = Ni.
2
До анода підійдуть іони SO 4 і НОН. Оскільки анод виготовлений із
нікелю, то він може приймати участь у електрохімічних процесах. Якщо

електродний потенціал виділення (відновлення) Нікелю на пасивному
катоді 0,23 В. Отже, потенціал розчинення (окиснення) становитиме +0,23
В, який нижчий за цю величину для всіх інших іонів. Тому буде відбуватись

розчинення (окиснення) аноду
2+
Ni - 2e = Ni .
Отже, у ванні буде відбуватись розчинення нікелевого аноду і осідання

нікелю на катоді, тобто переміщення нікелю з анода на катод.
Розглянутий вище підтип електролізу широко використовують для
електрохімічного очищення (рафінування) кольорових металів та покриття

234