Page 229 - 4663

де n  число еквівалентних мас речовини.
m
Оскільки G = I, n  , F = 96500 Кл = 26,8 А-г, то
E
I    E I   E
m   , (17.4)
F 26,8
де I  сила струму, А;

  час роботи електролізера, г.
Насправді, унаслідок втрат електроенергії на різні побічні процеси,
кількості речовин, що виділяються на електродах, дещо менші теоретично

розрахованих за першим законом Фарадея. Відношення фактично одержаної
кількості речовини (m ф) до теоретично можливої становить ви хід з а
стр ум ом е лек тро л із у (ВС)

m
BC  ф  100 . (17.5)
m
т
Якщо замість величини m т у формулу (17.5) записати її значення, то
одержимо

m  26,8
BC  ф  100 . (17.6)
I    E

17.3. Напруга електролізу

Для перебігу процесу електролізу постійний електричний струм
необхідно підвести за певної напруги, яку називають потенціалом виділення

(розкладу) речовини. Потенціал виділення  це та мінімальна напруга, за
якої забезпечується неперервний процес електролізу.
Розрізняють теоретичний (U т) і фактичний (U ф) потенціал виділення.

Теоретичний потенціал виділення визначають як різницю електродних
потенціалів речовин, що виділяються на аноді і катоді. Так, при електролізі

MgCl 2 на аноді виділяється хлор ( E o   , 1 36 B), на катоді  магній
Cl 2 2 / Cl
(E o   , 2 38 B ).
Mg 2 / Mg
Отже, U  E o  E o  , 1 36  (  , 2 38 )  , 3 74 B.
т Cl 2 /2Cl  Mg 2  /Mg 0
Фактично для перебігу електролізу необхідно підводити електричний

струм за дещо більшої напруги (U ф.)
U ф > U т , U ф - U т = U. (17.7)

U  називають п ере на пр уго ю. Чим вона більша, тим нижчий ВС
електролізу.

228