Page 167 - 4663

відбувається інколи не повністю.
Із положень теорії електролітичної дисоціації випливає, що дисоціація
відбувається лише в полярних розчинниках, тобто полярність розчинника 

перша умова явища дисоціації.
Другою умовою дисоціації є полярність розчиненої речовини. Лише в
цьому випадку виникає диполь-дипольна взаємодія між молекулами

розчинника і розчиненої речовини. Це легко продемонструвати на прикладі
розчину NаСl у воді.
При розчиненні полярних молекул солі (NаСl) у воді полярні молекули
води своїми протилежно зарядженими боками орієнтуються навколо NаСl

так, як це показано на рис. 22.

_
Рисунок 22 Схема взаємодії молекули солі NаСl з водою

Унаслідок диполь-дипольної взаємодії між молекулами води й іонами

солі хімічний зв’язок у молекулі солі руйнується з утворенням гідратованих
іонів Натрію і Хлору. Чим більші полярність (дипольний момент) молекул
розчиненої речовини і діелектрична проникність розчинника, тим вища
імовірність дисоціації молекул.

Полярними є речовини з іонним і ковалентним полярним зв’язками.
Відтак до електролітів належать речовини лише з іонним і ковалентним

полярним зв’язками.

13.2 Дисоціація електролітів

Полярні речовини в полярних розчинниках дисоціюють на позитивно
заряджені катіони і негативно заряджені аніони. Розпад молекули на іони
відбувається у місці найменшої міцності зв’язку в молекулі. Міцність

зв’язку, який завжди має електричну природу, прямо пропорційна до
величини зарядів частинок молекули і обернено пропорційна до квадрату
відстані між ними. Чим більші заряди іонів і менша відстань між ними, тим

зв’язок міцніший. Зважаючи на це, розглянемо сполуки елементів основних
підгруп ІІІ періоду періодичної системи елементів з Оксигеном і
Гідрогеном.

NaOH, Мg(OH) 2, Аl(ОН) 3, Н 2SіО 3, Н 3РО 4, Н 2SО 4, НСlО 4.

166