Page 151 - 4663

12. РОЗЧИНИ

Розчин – це гомогенна система з молекул, йонів чи інших частинок,
складена двома і більше компонентами, кількісні співвідношення яких

можуть змінюватись у широких межах, не змінюючи основних
характеристик системи.
Однією з головних умов, коли дану систему називають розчином, є її

стійкість, тобто неможливість розділення на складові компоненти при
довгому стоянні. Іншою ознакою розчинів є можливість змінювати в
широких межах їх хімічний склад, не змінюючи агрегатного стану. Існують

газові, рідкі і тверді розчини.
Розчини займають проміжне положення між механічними сумішами
частинок та індивідуальними хімічними сполуками. Від сумішей розчини

відрізняються тим, що будь-який мікроскопічний об’єм розчину має такий
самий склад, як і вся маса розчину. На відміну від хімічних сполук, розчини
мають змінний склад і не підлягають закону кратних відношень.
Розчини складаються із компонентів. Один з них називається

розчинником, інший – розчиненою речовиною (розчинених речовин у
розчині може бути як завгодно багато).

Розчинником умовно вважають компонент, агрегатний стан якого не
змінюється при утворенні розчину і вміст якого переважає в даній системі.
Наприклад, повітря – це розчин кисню, карбон (ІV) оксиду, водяних парів,
інертних та інших газів в азоті, поскільки його вміст у повітрі складає 78 %.

У разі розчину, що утворюється з двох рідин, розчинником вважають
ту із них, відносний об’єм якої більший.
За агрегатним станом розчини бувають тверді, рідкі і газоподібні..

Тверді розчини являють собою кристалічні речовини, кристалічна гратка
яких побудована із двох або декількох компонентів.
Розрізняють два типи твердих розчинів  заміщення і введення.

Перший тип утворюють речовини, які мають однаковий тип кристалічної
гратки, приблизно однакові розміри частинок і близькі хімічні властивості.
Так, наприклад, при охолодженні розчину, що містить NaСl і КВr,

утворюється твердий розчин, у вузлах кристалічної гратки якого будуть
+
+


знаходитися іони Na , К , СІ , Вr .
Якщо розміри частинок, які утворюють твердий розчин, відрізняються
між собою на 40 % і більше, утворюються тверді розчини введення. У цьому
разі частинки з меншими розмірами проникають у простір між вузлами
кристалічної гратки, а сама гратка складена із частинок речовини з

150