Page 155 - 4663

Наприклад, якщо у воді масою 100 г розчинити натрій хлорид масою
0
0
20 г при t = 20 C, утвориться ненасичений розчин. У цьому розчині, за
такої ж температури, може ще розчинитися ця сіль масою 16 г.
Поняття „насичені” і „ненасичені розчини” не слід ототожнювати з

поняттям „концентровані” і „розведені розчини”. Існує багато
малорозчинних речовин, насичені розчини яких мають низьку концентрацію
розчиненої речовини (наприклад з Са(ОН) 2, СаSO 4 тощо).

Для деяких речовин можна отримати розчини, концентрація яких за
даної температури вища, ніж концентрація насиченого розчину. Такі
розчини називаються перенасиченим. Вони нестійкі, і якщо внести в такий

розчин центр кристалізації (кристалик розчиненої речовини, пил тощо),
надлишок розчиненої речовини викристалізується. Це відбувається тому,
що швидкість виділення речовини з розчину більша за швидкість

розчинення.
Наприклад, за нагрівання можна одержати досить концентрований
розчин натрій ацетату, відділити його від твердої фази і обережно
охолодити, після чого концентрація солі буде більшою, ніж у насиченому

розчині, але її надлишок з розчину не виділяється.
Перенасичені розчини часто застосовують для очищення речовин

(метод перекристалізації).

11.3. Концентрація розчинів

Основною характеристикою розчину є його концентрація.
Концентрація розчину  це кількість розчиненої речовини в певній

кількості розчинника або розчину. Залежно від того, в яких одиницях
виражають кількості розчиненої речовини, розчинника і розчину, існує
багато способів вираження концентрації розчинів. Розглянемо найважливіші
із них.

Введемо позначення:
G, V, n – маса, об’єм і число мольних мас розчину;
G 1, V 1, n 1 – маса, об’єм і число мольних мас розчинника;

G 2, V 2, n 2 – маса, об’єм і число мольних мас розчиненої речовини;
М 1, М 2 – мольні (молярні) маси розчинника і розчиненої речовини,
г/моль;

Е 1, Е 2 – еквівалентні маси розчинника і розчиненої речовини, г/екв.
Тоді можна записати
G = G 1 + G 2; V = V 1 + V 2; n = n 1 + n 2. (12.4)

154