Page 114 - 4663
P. 114

9.3. Номенклатура комплексних сполук

                         У наявній літературі спостерігається значна розбіжність у номенклатурі
                   комплексних сполук. В Україні відбувається непростий процес утвердження

                   українських національних стандартів. Існують різні течії, точки зору. На що
                   слід зважати при вирішенні цього питання?
                         По-перше,  ми  живемо  не  ізольовано,  а  в  тісному  співробітництві  з

                   усіма  країнами  світу,  тому  необхідно  враховувати  це.  По-друге  варто
                   зважити  і  на  історію  українського  народу,  мовне  надбання,  тенденції
                   розвитку  української мови та науки тощо. Тому зважаючи на міжнародні

                   тенденції в світовій науці, нижче наведено основні положення, які лежать в
                   основі номенклатури комплексних сполук:
                         1. Назву комплексних сполук починають з катіона у родовому відмінку.

                         У  наявних  хімічних  публікаціях  спостерігається  розмаїття  у
                   номенклатурі хімічних сполук і, зокрема, комплексних. Називають сполуки,
                   починаючи як з катіона, так й з аніона. Згідно з міжнародними стандартами
                   (ІSО та вимогами ІUРАС) речовини необхідно називати, починаючи з назви

                   катіона  в  родовому  відмінку,  наприклад,  К 2SО 4    калію  сульфат.  Отже,
                   необхідно називати комплексні сполуки, як і всі інші, починаючи з катіона у

                   родовому відмінку.
                         За     міжнародними         стандартами         ліганди      прийнято       називати
                   специфічними назвами, а саме:
                         a) заряджені  ліганди  називають  латинськими  назвами  із  закінченням

                   “о”, наприклад:
                                            
                                                            
                           
                                                                                                            
                                                                         
                                                                                         
                         F   флюоро; Сl   хлоро; Вr   бромо; І   йодо; ОН   гідроксо; NО  
                                                                 2             2                        2 
                   нітрозо;  NО 2     нітро;  СN     ціано;  S     тіо;  S    O   тіосульфато;  C     O 
                                                                                2  3                     2  4
                   оксалато;
                         б) нейтральні ліганди називають, як і нейтральні молекули, наприклад:
                   СО    карбоніл;  NО    нітрозін,  NН 2СН 3    метиламід,  NH 2OH  
                   гідроксиламід. Винятки: Н 2О  аква, NН 3  аміно.
                         3. Кількість  лігандів  у  комплексному  іоні  виражають  грецькими
                   числами  ди, три, тетра, пента, гекса і т.д.

                         4. Комплексоутворювач у складі катіона комплексного іона називають
                   українською мовою, в складі аніона  латинською з закінченням “ат”.

                         5. Назву комплексного іона називають, починаючи з лігандів.
                         6. Після  назви  комплексоутворювача  вказують  римськими  цифрами
                   його ступінь окиснення.



                                                                   113
   109   110   111   112   113   114   115   116   117   118   119