Page 113 - 4663

Внутрішня координаційна і зовнішня сфери – це протилежно заряджені
йони, між якими здійснюється електростатичне притягання (йонний
зв’язок), а між комплексоутворювачем і лігандами – донорно-акцепторні
зв’язки. Ліганди є донорами, а комплексоутворювач – акцептором

електронних пар, він використовує для утворення зв’язків кілька вільних
орбіталей.
Отже, переважна більшість комплексних сполук складається із

зовнішньої і внутрішньої сфер. Зовнішня сфера  це звичайний катіон чи
аніон (простий або складний), наприклад:
[NН 4]Сl; [Cu(NН 3) 4]SО 4; Н 3[AlF 6].

2

+

У цих комплексних сполуках зовнішня сфера  це Сl , SO , Н .
4
Внутрішня сфера  це складний комплексний іон, який при написанні
комплексної сполуки ставлять у квадратних дужках, наприклад:
3
2+
+
[NH 4] ; [Cu(NH 3) 4] ; [AlF 6] .
Необхідно особливо підкреслити, що зв’язок між зовнішньою і
внутрішньою сферами завжди іонний.

8.2. Класифікація комплексних сполук

Комплексні сполуки поділяють на катіонні, аніонні, нейтральні і
катіонно-аніонні.
Катіонні сполуки  це такі, в яких катіон  складний комплексний іон,

наприклад:
[Fe(H 2O) 6]Cl 3; [Zn(NH 3) 4]SO 4.
Аніонні сполуки  це такі, в яких аніон  складний комплексний іон,

наприклад:
Н[ВF 4]; Н 2[SiF 6]; K 3[Fe(CN) 6].

Нейтральні сполуки  це окрема група сполук, в яких немає
зовнішньої сфери, вони складаються лише із комплексного іона, наприклад:
[Fe(CO) 5]; [PtCl 4(NН 3) 2].

Катіонно-аніонні сполуки  це такі, в яких катіон і аніон  складні
комплексні іони, наприклад,
[Fe(NH 3) 6][Cr(СN) 6].

Серед усіх груп комплексних сполук ліганди можуть бути однієї
природи або змішані, наприклад,
[Fe(H 2O) 5Br]SO 4.

112