Page 112 - 4663

+2 +3 +4
-
-
K 4[Fe(CN ) 6]; K 3[Fe(CN ) 6]; H 2[PtF 6].

3. Заряду лігандів. Чим більший заряд лігандів, тим менше кч,
наприклад:
2-
-
Nа[AgI 2]; Na[AgS 2O 3 ].
У безпосередній близькості від комплексоутворювача розміщуються
частинки, що приєднані до комплексоутворювача (молекули, аніони),
називаються лігандами.

Комплексоутворювач і ліганди складають комплексний іон, або
внутрішню сферу комплексу, який беруть в хімічній формулі комплексної
4-
сполуки в квадратні дужки – у нашому прикладі це [Fe(CN) 6] .
Іони, що знаходяться за межами внутрішньої сфери, утворюють
+
зовнішню сферу комплексу; в нашому випадку це К .
Заряд комплексного іону дорівнює сумі зарядів

комплексоутворювача і лігандів; з іншого боку він дорівнює сумарному
заряду зовнішньої сфери з протилежним знаком.
Наприклад:

[Zn(NH 3) 4]SO 4: +2+6 · 0 = +2; або: оскільки заряд зовнішньої сфери
2-
(SO 4 )рівний (-2), то внутрішньої = +2;
Отже, комплексоутворювач і ліганди складають комплексний йон,

або внутрішню сферу комплексу у хімічній формулі та її відокремлюють
2+
4-
квадратними дужками; наприклад, [Fe(CN) 6] , [Zn(NH 3) 4] , а за межами
внутрішньої сфери, іони утворюють зовнішню сферу комплексу (у наших
+
2-
прикладах це K і SO 4 ).
Для комплексних сполук діамінаргентум (І) хлорид [Ag(NH 3) 2]Cl і
гексаамінкобальт (ІІІ) бромід [Co(NH 3) 6]Br 3 схематично зовнішню і
внутрішню сфери можна зобразити так:

Рисунок 9.1. – Схематичне зображення будови комплексних сполук
[Ag(NH 3) 2]Cl та [Co(NH 3) 6]Br 3.

111