Page 110 - 4663
P. 110

Така теорія не могла задовольнити вчених, оскільки невідомо, що таке
                   побічні (додаткові) зв’язки і яка їх природа?
                         Іншою  спробою  пояснити  будову  комплексних  іонів  була  теорія
                   англійського  хіміка  В.  Сіджвіка  (1923  р.),  яка  одержала  назву

                   координаційної або донорно-акцепторної.
                         Згідно  з  цією  теорією  зв’язок  комплексного  іона  з  лігандами
                   здійснюється        між      вільними       орбіталями       комплексоутворювача            і

                   неподіленими  парами  валентних  електронів  лігандів.  Розглянемо  це  на
                   прикладі Н[BF 4].
                                                     HF + BF 3  H[BF 4].
                                                  F
                                                            . .               F      . .
                                             F   B     +  :  . .   H      F   B    :  F  H      H  [  BF ]   (447)
                                                            F
                                                                                     . .
                                                                                                     4
                                                  F                           F

                         Елемент  Бор  має  вільну  орбіталь,  а  в  Флюора  є  три  неподілені  пари
                   валентних  електронів.  Отже,  електронна  хмара  однієї  пари  неподілених
                   електронів  Флюору  перекриває  вільну  орбіталь  іона  Бору  і  стає  спільною

                   для  обох  атомів.  Загалом  зв’язок  між  комплексоутворювачем  і  лігандами
                   утворюється внаслідок перекриття електронними хмарами неподілених пар
                   електронів лігандів вільних орбіталей комплексоутворювача. Атом (іон), що

                   віддає свою неподілену пару електронів у спільне користування, називають
                   донором,  а  іон,  який  приймає  цю  пару    акцептором.  Звідти  друга  назва

                   цього зв’язку  дон ор но -а кц еп тор н ий.
                         Донорно-акцепторний  зв’язок,  що  виник,  гібридизується  з  трьома
                   ковалентними полярними зв’язками в молекулі ВF 3 з утворенням чотирьох
                                                                      
                                                                                              3
                   рівноцінних  гібридних  орбіталей  [BF 4] .  Отже,  існує  sp -гібридизація,
                   чотири -зв’язки, відтак геометрія комплексного іона  тетраедр.
                         Розглянем будову комплексних сполук. В їх молекулах міститься атом

                   у  позитивному  ступені  окиснення,  який  об’єднує  довкола  себе  всі  інші
                   частинки.  Його  називають  комплексоутворювачем  чи  центральним
                                                           +2
                   атомом; в нашому прикладі це Fe .
                                                                                         2+    3+     3+     3+
                           Найчастіше це катіони d – елементів, наприклад, Fe , Fe , Co , Cr ,
                             4+
                       2+
                   Cu ,  Ti   тощо,  рідше  –  атоми  елементів  головних  підгруп  періодичної
                                                                                            +2    +3
                   системи з позитивним ступенем окиснення, наприклад,  Be , Al , а також
                                                                              +4
                                                                                   +5
                                                                        +3
                   неметали з високим ступенем окиснення (B , Si , P  тощо).
                         Розглянемо  внутрішню  сферу    комплексний  іон.  Він  включає:  а)
                   комплексоутворювач;  б)  ліганди  (аденди).  Комплексоутворювачем  може
                   бути будь-який елемент або його іон, який має: а) вільні орбіталі; б) малий


                                                                   109
   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115