Page 118 - 4663

+
3+

К[ВF 4] = K + В + 4F .
За своєю природою такі комплексні сполуки є подвійними солями 
гал у нам и

K 2SO 4 + Al 2(SO 4) 3  2K[Al(SO 4) 2].
KF + ВF 3  K[ВF 4].

Хоча комплексні іони досить стійкі, все ж певною мірою вони
дисоціюють. Так, комплексні іони реакцій дисоціюють, наприклад:
2+
2+
[Zn(NH 3) 4]  Zn + 4NH 3;

3+
3
[Fe(CN) 6]  Fe + 6CN ;
2+

2
[Zn(CN) 4]  Zn + 4CN .
Комплексні сполуки здатні брати участь в обміних реакціях, як і будь-
які інші сполуки. При цьому комплексний іон залишається незмінним,
наприклад
3К 4[Fe(CN) 6] + 4FeCl 3  Fe 4[Fe(CN) 6] 3 + 12KCl.

Якщо комплексоутворювач може проявляти різні ступені окиснення, то
такі комплексні сполуки здатні брати участь в окисно-відновних реакціях
внаслідок зміни ступеня окиснення комплексоутворювача, наприклад

 2  7  3  2
5К 4[ Fe(CN) 6]+ K MnO 4 + 4H 2SO 4 = 5K 3[Fe (CN) 6] + MnSO 4 + 3K 2SO 4 +
4H 2O.

Для комплексних сполук характерне явище і зоме рії. Розрізняють

декілька типів ізомерії:
1. Геометрична (цис-транс) ізомерія характерна для комплексних
сполук зі змішаними лігандами і кч  4, полягає у різному розміщенні лігандів

у просторі. Розглянемо цей тип ізомерії на прикладі [Zn(NH 3) 2Br 2]Cl 2

(441)

2. Гідратна ізомерія характерна для комплексних сполук з

аквалігандами і полягає у різному розподілі аквалігандів між внутрішньою і
зовнішньою сферами, наприклад
[Cr(H 2O) 6]Cl 3  [Cr(H 2O) 5Cl]Cl 2H 2O  [Cr(H 2O) 4Cl 2]Cl(H 2O) 2.

Вказані ізомери мають різний колір (відповідно фіолетовий,
голубуватий і темно-зелений). Їх можна виявити титруванням розчином
AgNO 3. Оскільки в обмінній реакції комплексний іон залишається

117