Page 111 - 4663
P. 111
орбітальний радіус. Таким вимогам найбільше відповідають d-елементи та
їх іони і деякі р-елементи та їх іони. У наведених прикладах
3-
3+
2+
комплексоутворювачами є N , Сu , Al .
Ліганди це нейтральні полярні сполуки або іони протилежного знака
до знака комплексоутворювача, наприклад:
нейтральні сполуки: NН 3, Н 2О, NО, СО, N 2О 4, NН 2ОН;
2
2
2
іони: F , Сl , Вr , І , СN , СNS , S , S 2 O , C 2 O .
3
4
-
-
-
-
Лігандами найчастіше виступають негативні іони (СN , OH , Сl , I ,
-
NO 2 тощо)
Для відображення кількості лігандів, які пов’язані з
комплексоутворювачем, введено поняття координаційнного числа (кч).
Ліганди координуються навколо комплексоутворювача, а тому
комплексні сполуки часто називають координаційними.
Загальне число атомів усіх лігандів або груп атомів, що утворюють
зв’язки з комплексоутворювачем, називають координаційним числом
комплексоутворювача (КЧ). Наприклад: для H[BF 4], що описана вище
координаційне число дорівнює 4, а [Cu(NH 3) 4]Cl 2 – 4; K 4[Fe(CN) 6] –6.
Значення координаційного числа залежить від багатьох факторів: від
природи лігандів, від співвідношення радіусів лігандів і
комплексоутворювача, умов проведення процесів комплексоутворення. Але
основним фактором, який впливає на координаційне число, є ступінь
окиснення комплексоутворювача:
ступінь окиснення вище
+1 +2 +3 +4
комплексоутворювача +4
координаційні числа 2 4;6 6;4 6 8-12
(підкреслені найбільш характерні координаційні числа).
Наприклад:
1. Співвідношення між орбітальними радіусами комплексоутворювача
(R ку) і лігандів (R л). Так, якщо R ку : R л 0,15, то кч = 2; якщо 0,15...0,22,
то 3; якщо 0,22...0,41, то 4; якщо 0,41…0,76, то 6.
2. Ступеня окиснення комплексоутворювача. Існує закономірність,
згідно з якою кч в 2 рази більше від ступеня окиснення
комплексоутворювача, наприклад:
+2 + +2
-
[Cu(NH 3) 4]SO 4; [Cu(NH 3) 2]Cl; K 2[Zn(CN ) 4].
Є виняток з цієї закономірності для d-елементів VІІІ групи, для яких
координаційне число в основному становить 6, наприклад:
110