Page 9 - 4640

Розглянемо тепер, як загальні закономірності, що описа-
ні вище проявляються у опорному підшипнику ковзання (ри-
сунок 1.3). Щоби зазор між валом і вкладкою мав змінний пе-
реріз, вал повинен бути розміщений ексцентрично по відно-
шенню до вкладки. Мінімальна та максимальна товщини зазо-
рів розміщені на прямій, що проходить через центри вала і
’
вкладки О і О . Ця лінія називається лінією центрів. При обер-
танні вала мастильний матеріал зчіплюється з його поверхнею
і завдяки цьому постійно затягується у зазор, тобто вал діє, як
насос, що підтримує циркуляцію рідкого мастильного матері-
алу. Як було зазначено вище, гідродинамічний тиск виникає у
мастильній плівці за рахунок її розклинювальної дії. У частині
затягнутої у зазор плівки мастила, розміщеної біля мінімуму
зазору, виникає надлишковий тиск. Точка мінімального зазору
ділить цю частину плівки на дві області: більшу частину, де
зазор зменшується і меншу, де він зростає. У результаті лінія
центрів повертається за напрямком обертання так, що верти-
кальні компоненти тиску у плівці і сили тертя, які діють на
вал, зрівноважують навантаження на нього. Іншими словами,
між лінією центрів та напрямом прикладання навантаження
існує деякий кут тиску θ. Цей кут є функцією зовнішнього
навантаження, швидкості обертання, зазору, в’язкості масти-
льного матеріалу і т.д. Під дією сили тертя вал повинен руха-
тись у протилежному напрямі, так ніби він котиться по повер-
хні вкладки. Проте повертання лінії центрів у напрямку обер-
тання показує, що гідродинамічний тиск, який є непрямим
наслідком в’язкості, має більший вплив на вал, ніж сила тертя,
яка є прямим наслідком в’язкості.

8