Page 8 - 4640
P. 8

ки. Гідродинамічний тиск чинить опір нормальному наванта-
           женню та розділяє сполучені  поверхні.
                Розглянемо, як починає діяти цей тиск. Якщо рідина за-
           тікає у зазор між двома поверхнями, одна з яких (А) нерухома
           (рисунок 1.2), то шар рідини, що безпосередньо прилягає до
           поверхні А, залишається нерухомим, а прилягаючий до пове-
           рхні В шар рухається із швидкістю V цієї  поверхні.




















                 Рисунок 1.2 - Гідродинамічний тиск у мастильній плівці

                Внаслідок  в’язкості  рідини,  інші  шари,  які  займають
           проміжне місце між двома згаданими шарами, починають ру-
           хатись. Ці дві обставини (в’язкість та зчеплення рідини із по-
           верхнями твердих тіл) є необхідними умовами для виникнен-
           ня гідродинамічного тиску, але ця умова не є достатньою. Для
           виникнення тиску необхідно, щоб зазор між поверхнями зву-
           жувався і забезпечував зміну градієнту швидкості. Це призве-
           де  до  зміни  тиску  вздовж  поверхонь:  тиск  спочатку  зростає,
           досягає максимального значення P max, після чого знижується.
           Тиск,  що виникає  внаслідок  гідродинамічної  дії  зрівноважує
           зовнішнє  навантаження.  Цей  ефект  відомий  під  назвою  роз-
           клинювальної дії плівки.


                                          7
   3   4   5   6   7   8   9   10   11   12   13