Page 8 - 4640
P. 8
ки. Гідродинамічний тиск чинить опір нормальному наванта-
женню та розділяє сполучені поверхні.
Розглянемо, як починає діяти цей тиск. Якщо рідина за-
тікає у зазор між двома поверхнями, одна з яких (А) нерухома
(рисунок 1.2), то шар рідини, що безпосередньо прилягає до
поверхні А, залишається нерухомим, а прилягаючий до пове-
рхні В шар рухається із швидкістю V цієї поверхні.
Рисунок 1.2 - Гідродинамічний тиск у мастильній плівці
Внаслідок в’язкості рідини, інші шари, які займають
проміжне місце між двома згаданими шарами, починають ру-
хатись. Ці дві обставини (в’язкість та зчеплення рідини із по-
верхнями твердих тіл) є необхідними умовами для виникнен-
ня гідродинамічного тиску, але ця умова не є достатньою. Для
виникнення тиску необхідно, щоб зазор між поверхнями зву-
жувався і забезпечував зміну градієнту швидкості. Це призве-
де до зміни тиску вздовж поверхонь: тиск спочатку зростає,
досягає максимального значення P max, після чого знижується.
Тиск, що виникає внаслідок гідродинамічної дії зрівноважує
зовнішнє навантаження. Цей ефект відомий під назвою роз-
клинювальної дії плівки.
7