Page 44 - 4640

легкого протікання мастильної рідини, для охолодження вузла
тертя, видалення частинок зносу, компенсації похибок виго-
товлення та деформація навантажених валів.
У опорах ковзання традиційного виконання (рисунок 3.1
в) наявні як макроскопічні, так і мікроскопічні зазори.
У самоущільнюваній опорі ковзання із автокомпенсаці-
єю зносу (рисунок 3.1 б) між цапфою вала 1 і втулкою 2 існує
переважно мікрозазор (рисунок 3.1 в).
Для зменшення дотичних напружень на поверхнях тертя
в опорі ковзання із автокомпенсацією зносу доцільно викори-
стовувати різні мастильні покриття, які забезпечують позити-
вний градієнт механічних властивостей по глибині, локалізу-
ючи діючі дотичні напруження в тонкому поверхневому шарі і
замінюючи тим самим зовнішнє тертя на межі розділу двох
сполучених поверхонь внутрішнім тертям в шарі покриття.
Для цих цілей підходять рідкі та пластичні мастила,
твердомастильні і металеві покриття, а також металоплакуючі
мастила і металополімерні матеріали. З метою збереження цих
покриттів на сполучених поверхнях після складання підшип-
ники ковзання такого типу слід збирати переважно тепловим
складанням, тобто з охолодженням валу або нагріванням вту-
лки в залежності від властивостей покриття і місця його нане-
сення.
Дослідження показують, що коли немає необхідності у
реалізації чисто рідинного мащення, гарантований макрозазор
не обов’язковий. Більше того він шкідливий, оскільки збіль-
шує імовірність винесення частинок зносу підшипникового
матеріалу із зони тертя, збільшуючи тим самим інтенсивність
зношування. Відомо також, що частинки зносу можуть бути у
ряді випадків корисними для покращення триботехнічних по-
казників робочих поверхонь, що досягається формуванням на
поверхні сталевого контртіла ділянок, покритих плівкою із
підшипникового матеріалу, перенесеного фрикційним шля-
хом. Таке явище сприяє формуванню на взаємодіючих повер-
43