Page 49 - 4640

то така опора буде мати властивість автокомпенсації зносу за
рахунок об'ємних пружних деформацій матеріалу тіла втулки.

3.3 Приклад виконання розрахунку величини натягу
у підшипнику ковзання із автокомпенсацією зносу
Розрахуємо величину натягу, необхідну для реалізації
ефекту автокомпенсації, для двох підшипників із розмірами
втулки у вигляді бронзової і латунної втулок ( ? 12 ? ? 20 ? 18),
встановлених з натягом методом теплового складання (t ≈ 350
°С) на сталевому валу ? 12 мм. Чистота сполучених поверхонь
відповідала восьмому класу шорсткості згідно з ГОСТ 2789-
73.
6 2
Матеріал валу − сталь 45 (Е 1 = 2∙ 10 кгс/мм ; М 1 = 0,3; σ S
2 -6 -1
= 36 кгс/мм , α 1=11,7∙10 град ). Матеріал втулок: бронза БР
2 2
OЦС-5-5-5 (Е 2 = 8000-10000 кгс/мм ; M 2 = 0,35; σ S = 15 кгс/мм ;
2
-6
-1
α 2 =16,7∙10 град ) і латунь Л 63 (Е 2 = 10000 кгс/мм , М 2 =
2 -6 -1
0,35; σ S = 12 кгс/мм ; α 2 = 20,6∙10 град ).
Мастильне середовище − гліцерин.
На внутрішній поверхні кожної з втулок виконують дві
перехресні мастильні канавки, які в їх перехресті сполучають-
ся з мастильним середовищем через радіальний отвір у втулці.
З обох торців втулок по їх внутрішньому діаметру були вико-
нані развантажувальні фаски для вирівнювання тиску посадки
по довжині. Користуючись виразом (3.5), враховуючи, що вал
суцільний (d 1 = 0) і вважаючи температури вала і втулки рів-
ними в сталому режимі, отримаємо

.
Враховуючи, що для втулки ?12??20 коефіцієнт C 2 =
2,08, і допускаючи перевищення температури опори ковзання
над кімнатною на 50 °С (при цьому фізико-механічних влас-
тивості бронзи і латуні практично не змінюються, гранично
допустимі відносні натяги будуть рівними:

48