Page 172 - 4634

 можливість використати наявні переваги партнера,коли інший партнер
зазнає нестачу того чи іншого ресурсу, необхідного йому для прибуткової
реалізації виробничого потенціалу (фінансові, трудові сировинні матеріали,
технології, патенти, управлінські кадри);
 бажання розширити зовнішньоекономічні операції та підвищити
ефективність виробництва (наприклад, досягається економія на масштабах завдяки
зростанню обсягів виробництва та збільшенню оперативного розподілу накладних
витрат);
г) ринкові:
 зростання витрат, пов'язаних з розвитком підприємництва та загостренням
конкуренції на світовому ринку. Об'єднуючи ресурси, фірми підвищують свої шанси
в боротьбі з потужними конкурентами. Створюються більші можливості щодо
підвищення якості і конкурентоспроможності виробленої продукції та послуг;
 можливість для партнерів злити частки своїх виробничих потужностей,
залишивши неторканою національну власність материнських компаній, що дає
визначні політичні та пільгові переваги;
 досягнення більш повного задоволення потреб населення країн у
високоякісних товарах і послугах;
д) зменшення ризику:
 у тих випадках, коли здійснення капіталовкладень у конкретній країні
пов'язане з певними економічними або політичними ризиками, доцільніше
залучати до цієї справи місцевого партнера;

 можливість розподілу ризику. Найчастіше цим мотивом керуються
компанії, які здійснюють спільне підприємництво у сфері НДДКР, а також у тих
галузях виробничої діяльності, що потребують великих первісних інвестицій і де
кінцеві результати важко передбачувані.
Головна перевага спільного підприємництва – це створення сприятливих
стартових умов для нового виробництва за умов залучення прямих інвестицій у
розвиток національної економіки.
Спільні підприємства реєструються в країні одного із засновників на основі
діючого в ній законодавства. Це визначає розташування її штаб-квартири та
національність. В Україні немає спеціального закону, який регулював би розвиток
СП, їх діяльність регулюють окремі положення, які містяться у законодавчих актах,
у яких встановлені правові основи зовнішньоекономічної діяльності. Це Закони
України "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про господарчі товариства", "Про
загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних
зон", "Про підприємництво", "Про режим іноземного інвестування" та ін.
Перспективними напрямками галузевої спеціалізації СП є:
 сервісні послуги (організація міжнародного туризму, відпочинку; авто-,
авіа- та інші перевезення, експлуатація готелів, кемпінгів, ресторанів та ін.);
 будівництво, виробництво будматеріалів для реконструкції та нового
будівництва жилих та офісні приміщень, готелів з наступної здачею в оренду
іноземним фірмам за валюту;

172