Page 175 - 4634

Брокерські операції – забезпечують встановлення через професійного
посередника (брокера, маклера, курт’є) контракту між продавцем і покупцем, що
сприяє укладенню угоди між зацікавленими сторонами. Основною функцією
брокерських фірм є зведення контрагентів міжнародної торговельної операції.

14.2 Переваги та недоліки торговельно-посередницьких операцій

Переваги залучення посередників полягають у наступному:
 фірма – експортер не вкладає кошти в організацію збутової мережі на
території країни-імпортера, оскільки торговельно-посередницькі фірми володіють
власною матеріально-технічною базою (складськими приміщеннями, ремонтними
майстернями). Це полегшує освоєння нових ринків;
 експортер звільняється від діяльності, пов'язаної з реалізацією товару
(доставка імпортеру, упакування, пристосування до вимог місцевого ринку,
оформлення документації);
 посередники мають у своєму розпорядженні великі можливості в
організації реклами, виставок, ярмарків; з'являється можливість використовувати
капітал торговельно-посередницьких фірм для фінансування угод на основі
короткострокового і середньострокового кредитування;
 торговельні посередники мають стійкі ділові зв'язки з банками, страховими і
транспортними компаніями; на ринки окремих товарів, монополізованих
торговельно-посередницькими фірмами, можна потрапити тільки при використанні
посередницької ланки.
Залучення торговельного посередника у здійснення зовнішньоекономічних
операцій дозволяє: збільшити прибуток підприємства за рахунок підвищення
оперативності збуту товару і прискорення обороту капіталу; збільшити прибуток за
рахунок продажу товару на зарубіжному ринку безпосередньо у моменти покращення
кон'юнктури по більш високих цінах, оскільки посередники, знаходячись поруч із
споживачами, чутливо реагують навіть на незначні зміни попиту; збільшити прибуток
шляхом зменшення термінів зберігання і передпродажного сервісу; збільшити
прибуток шляхом зменшення витрат обігу на одиницю продукції.
Недоліком даного підходу є позбавлення експортером безпосередніх контактів з
ринками збуту, а також залежність його від сумлінності й активності торгового
посередника. Так, до недоліків залучення посередників можна віднести:
 недостатня увага посередника до інтересів виробника;

 не завжди повне і якісне виконання посередником своїх зобов'язань;
 відсутність гарантій на довгострокове співробітництво;
 відсутність контролю за повним використанням можливостей ринку;
 економічна нерентабельність при значному обсязі продажу.

14.3 Виконання зовнішньоторговельних угод за участю посередників

Усіх посередників можна розілити на дві групи. Перша група – це посередники,
які є власниками продукції, що продається. Вони самостійні і незалежні від

175