Page 21 - 4617

ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ

Олександр Олександрович Андронов (1901–1952)
О. О. Андронов показав ефективний мате-
матичний апарат для розгляду задач теорії
нелінійних коливань, за допомогою якого
створив основи теорії автоколивань. По-
ширив розвинені ним методи теорії неліній-
них коливань на проблеми автоматичного
регулювання, вирішив ряд нелінійних задач
теоретичної радіотехніки та практичних
завдань у галузі регулювання і загальної ди-
наміки машин. У 1937 р. опублікував класи-
чну монографію “Теорія коливань”.

Роботи А. М. Колмогорова і О. Я. Хінчина заклали математи-
чну основу теорії випадкових процесів в коливальних системах,
які отримали важливе практичне значення. Вони є творцями те-

орії випадкових процесів і теорії масового обслуговування.
А. М. Колмогорова автор новаторських робіт з філософії, істо-

рії, методології та викладання математики.
Андрій Миколайович Колмогоров (1903–1987)
4
А. М. Колмогоров (народжений Катаєв) –
один із засновників сучасної теорії ймовір-
ностей, ним отримані фундаментальні ре-
зультати в топології, геометрії, математи-
чній логіці, класичній механіці; теорій
турбулентності, складності алгоритмів, інфо-
рмації, функцій, тригонометричних рядів,
міри, наближення функцій, множин, дифе-
ренціальних рівнянь, динамічних систем,
функціонального аналізу.
В теорії динамічних систем А. М. Колмогоров
ln   t it  опублікував теорему про інваріантні

 e itu  тори, пізніше узагальнену В. І. Арнольдом
1 itu
 
  u 2 dK u і Ю. К. Мозером, що привело до створення
 теорії Колмогорова-Арнольда-Мозера (КАМ-
Формула Колмогорова
теорії) – теорії хаосу.
В теорії чисел О. Я. Хінчину належать роботи з метричної теорії
чисел і теорії діофантових наближень.

4 А. М. Колмогорові його друзі багато працювали, але не втрачали почуття гумору.
Жартома називали рівняння з частинними похідними “рівняннями з нещасними
похідними”, кінцеву різницю, переінакшували в “різні кінцівки”, а теорію ймовірно-
стей – в “теорію неприємностей”.

21