Page 23 - 4617
P. 23

ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ

                 До  основних  проблем  сучасної  механіки  систем  зі  скінченним
              числом  ступенів  волі  відносять,  в  першу  чергу,  завдання  теорії
              коливань, динаміки твердого тіла і теорії стійкості руху. У  ліній-
              ній теорії коливань важливе значення має створення ефективних

              методів  дослідження  систем  з  періодично  змінюваними  парамет-
              рами,  зокрема,  явища  параметричного  резонансу.  Проблеми  ко-
              ливань  тісно  переплітаються  з  питаннями  радіотехніки,  автома-
              тичного регулювання та керування рухом, а також із завданнями
              вимірювання, попередження та усунення вібрацій в транспортних
              засобах, машинах і будівельних спорудах. В динаміки твердого ті-
              ла  найбільша  увага  приділяється  завданням  теорії  коливань  та
              теорії  стійкості  руху.  Ці  завдання  висуває  динаміка  польоту,

              динаміка корабля, теорія гіроскопічних систем та приладів, що за-
              стосовуються головним чином в аеронавігації та кораблеводінні. В
              теорії  стійкості  руху  на  перше  місце  висувається  дослідження
              « особливих випадків ».
                  Олекса́ндр Миха́йлович Ляпуно́в (1857–1918)
                                           О. М. Ляпунов  займався  механікою  і  аерогазоди-

                                           намікою  літальних  апаратів.  Він  створив  теорію
                                           стійкості  рівноваги  та  руху  механічних  систем.  До
                                           робіт Ляпунова стійкість визначалась шляхом від-
                                           кидання  всіх  нелінійних  членів  рівнянь.  Видатне
                                           досягнення  О. М. Ляпунова  –  побудова  загального
                                           метода  для  розв’язування  задач  стійкості.  Праці
                                           О. М. Ляпунова  містять  низку  фундаментальних
                                           результатів  в  теорії  звичайних  диференціальних
                                           рівнянь як лінійних, так і нелінійних.
                                           О. М. Ляпунов займався дослідженнями в теорії фі-
                                            гур рівноваги рідини, що рівномірно обертається.

                 Невеликим  за  об’ємом був  цикл робіт  О. М. Ляпунова  з  деяких
              питань  математичної  фізики.  Серед  цих  робіт  варто  відзначити

              його  працю  “Про  деякі  питання,  пов’язані  з  задачею  Діріхле”
              (1898 р.).  Також  О. М. Ляпунов  отримав  важливі  результати,  що
              стосуються  поведінки  похідних  розв’язків  задачі  Діріхле  при  на-
              ближенні до поверхні, на якій задана гранична умова. На цій ос-
              нові ним вперше були доведені симетрії функції Гріна для задачі
              Діріхле.
                 В теорії ймовірностей О. М. Ляпунов запропонував новий метод
              дослідження  (метод  “характеристичних  функцій”),  що  узагаль-

              нив  дослідження  П. Л. Чебишева  і  А. А. Маркова  (старшого),
              О. М. Ляпунов  довів  центральну  граничну  теорему  теорії  ймо-

              вірностей – теорема Ляпунова.


                                                           23
   18   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28