Page 17 - 4617

ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ

Олександр Степанович Попов (1859–1906)

Олександр Попов після закінчення загальноосві-
тніх класів пермської духовної семінарії успішно
склав вступні іспити на фізико-математичний фа-
культет Петербурзького університету.
7 травня 1895 р. Попов зробив доповідь на зібранні
Російського фізико-хімічного товариства в Петер-
бурзі та продемонстрував дію свого приладу
зв’язку. Це був один з перших дослідів, що проде-
монстрували радіозв’язок.
Багато сил та часу О. Попов присвятив вдоскона-
“Телеграфія без провода ленню свого радіоприймача. Спочатку передача
народилась з дослідів велась всього на кілька десятків метрів, потім – на
Олександра Попова “ кілька кілометрів, а потім на десятки кілометрів.
ЕДУАРД БРАНЛІ Експериментуючи з приладами зв’язку, Попов ви-
явив, що на їхню роботу впливають грозові розря-
ди. Щоб дослідити це явище,побудував та випробу-
вав спеціальний прилад для запису на паперову
стрічку атмосферних та електричних розрядів.
Цей прилад, названий пізніше грозовідмітни-

ком, знайшов у ті роки застосування у метеороло-
Радіо Попова гії.
Взимку 1899-1900 рр. прилади радіозв’язку Попова
витримали серйозний іспит, вони були успішно за-
стосовані при рятуванні панцерника “Генерал-
адмірал Апраксін”, що потерпів аварію біля остро-
ва Гогланд. Незадовго до цього Попов створив
приймач нового типу, який приймав телеграфні
Грозовідмітник сигнали на навушник на відстані 45 км.
О. М. Крилову належать фундаментальні дослідження з тео-

рії хитавиці корабля. Він створив теорію демпфірування
бортової та кільової хитавиці, запропонувавши гіроскопічне
демпфірування. Талановитий консультант у справах флоту був ві-
домий своїми роботами з теорії руху корабля на невеликих
глибинах і теорії одиничних хвиль. Широко застосування

отримали його таблиці непотоплюваності.
Досконалі знання французької, німецької, англійської мов та
латиниці дозволили О. М. Крилову перекласти на російську “Ма-
тематичні начала натуральної філософії” І. Ньютона, “Нову теорію
Місяця” Л. Ейлера, праці К. Гаусса і П. Лежена-Діріхле.
Олексій Крилов відомий як автор праці “Теорія хитавиці ко-

рабля”, що значно розширила теорію Вільяма Фруда. З 1900 р.
активно співпрацює зі Степаном Йосиповичем Макаровим,
адміралом і вченим-кораблебудівником, над проблемою плавучо-
сті корабля.

17