Page 24 - 4617

ІСТОРИЧНІ ВІДОМОСТІ

Новий спосіб аналізу лінійної стаціонарної динамічної системи
на стійкість розробив Адольф Гурвіц– критерій Рауса-
Гурвіца. Разом з критерієм Рауса є одним з алгебраїчних кри-
теріїв стійкості, на відміну від частотних критеріїв, таких як кри-

терій стійкості Найквіста. До переваг методу можна віднес-
ти принципову простоту, а до недоліків – необхідність знаходжен-
ня визначника.
Едвард Джон Раус (1831–1907)

Е. Д. Раус займався дослідженнями в області геомет-
рії, динаміка, астрономії, хвиль, коливань й гармоніч-
ного аналізу.
В 1877 р. він був нагороджений Призом Адамса за ро-
боту зі стійкості руху. Після отримання Раусом
призу Томсон і Тет, врахувавши його результати, сут-
тєво переробили для другого видання текст тієї части-
ни свого трактату з натуральної філософії, яка стосу-
валась рівнянням руху.

Адольф Гурвіц (1859–1919)

Основні роботи Адольфа Гурвіца відносяться до ма-
тематичного аналізу, теорії функцій, алгебри та теорії
чисел. Розвинув теорію функцій комплексної змінної
та теорію автоморфних функцій. В теорії функцій
комплексної змінної відомі теореми Гурвіца. Довів у
1895 р. одну з теорем теорії голоморфних функцій.
Розв’язав ізопериметричну проблему. Займався дослі-
дженням ряду Фур’є.
Широке застосування знайшов його критерій
від’ємних дійсних частин корнів алгебраїчних рівнянь
– критерій Гурвіца.

Гаррі Найквіст (1889–1976)

Г. Найквіст проводив дослідження з теорії теплового
шуму– “шум Джонсона-Найквіста”, стійкості зво-
ротного зв’язку у підсилювачах, телеграфії, факсимі-
льній передачі, телебаченні та інших телекомуніка-
ційних системах.
В 1927 р. Г. Найквіст дійшов висновку, що кіль кість
незалежних імпульсів, які можуть бути переданими за
одиницю часу без спотворень, обмежена подвійною
шириною частотного діапазону каналу зв’язку.
Г. Найквіст опублікував свої результати в статті “Де-
які проблеми теорії телеграфної передачі” (1928 р.). Це
правило дістало назву – теоремой Найквіста-
Шенона.

24