Page 122 - 4617
P. 122

Приклад 6. ВИМУШЕНІ КОЛИВАННЯ
                                      ПІД ДІЄЮ ЗБУРЮВАЛЬНОЇ СИЛИ

                                         22,5   1000  x    800 3 x       0;
                                                 2
                                        
                                                           11            21                          (6.11)
                                                                     
                                                            2
                                         5 3  2 x   10   1600 x  21    0,
                                        
                                                  11
              з якого отримуємо власні частоти механічної системи, прирівняв-
              ши нулю головний визначник цієї системи рівнянь
                    22,5    1000       800 3
                          2
                                                      0,   або   9    2320     64000    0, (6.12)
                                                                                2
                                                                     4
                        5 3  2       10   1600
                                          2
              звідси корені рівняння (6.12)            14      5,6 ; 15i   i. Отже, власні часто-
              ти механічної системи                5,6 рад/с і        15 рад/с.

                                                                      2
                                                1

                                                    A       A
                 Позначимо  відношення                21    22    ,  де  A ,  A  – амплітуди
                                                    A 11    A 12              11     12
              вільних  коливань  призми,  а  A ,  A  – візочка  відповідно  для
                                                           21
                                                                  22
              першої й другої частоти, тоді загальний розв’язок однорідної сис-
              теми диференціальних рівнянь руху (6.10), що відповідає знайде-
              ним частотам має вигляд
                           x 11    C 1 sin5,6tC  2  cos5,6tC  3 sin15tC  4  cos15 ;t
                           x       C  sin5,6tC     cos5,6t     C  sin15tC     cos15t  , (6.13)
                             21    1   1             2              2    3            4
              де  ,    – коефіцієнти розподілу, що відповідають власним часто-
                   1
                        2
              там.
                 З другого рівняння системи (6.11) з урахуванням x                    21    x  маємо
                                                                                             11
                                       
                     2
              5 3      10   1600     0, тобто           53   2    , звідки коефіцієнти
                              2
                                                               10   1600
                                                                   2
              розподілу приймають значення
                                    5 3 5,6  2                        5 3 15  2
                                                    0,2;                           3,       (6.14)
                            1
                                  10 5,6  2    1600         2     10 15  2    1600
              а загальні розв’язки (6.13) приймають вигляд
                             x     C  sin5,6tC    cos5,6tC     sin15tC     cos15 ;t
                              11    1             2             3            4                   (6.15)
                             x     0,2 C  sin5,6tC    cos5,6t   3  C  sin15tC    cos15t .
                              21         1             2                 3            4
                 Частинний розв’язок системи диференціальних рівнянь (6.9) бу-
              демо  записувати  відповідно  до  вигляду  правої  частини  (вигляду
              збурювальної сили) двома способами:

              1)    розкладемо          збурювальні          сили – кусково-диференційовані
              функції в ряд Фур’є. Ряд Фур’є для збурювальної сили має вигляд:
                                       a                 2 m             2 m     
                               Qt        0        a m cos   t     b m sin   t     ,
                                   
                                        2   m 1            T Q            T Q     

                            t  T Q                T                            t  T
                            0
                         2                      t   Q      2 m              2  0  Q        2 m  
                                                 0
                                                                  
              де a     T Q  t   Q dt ; a   T 2 Q  t  Q  cos        T Q  t dt ;b   T Q  t  Q sin      T Q  t dt .
                                                                                                   
                                                                        m
                                                                  
                                         m
                   0
                                                                                                   
                                                                  
                              0                    0                               0
                                                          122
   117   118   119   120   121   122   123   124   125   126   127