Page 116 - 4601

заголовка, де вказують інформацію про адресата та відправника, а також час
передачі повідомлення.

Значну частину службового заголовка телексу посідає автовідповідь,
яка являє собою закодоване повідомлення, яке містить:

 маршрутний номер станції, який складається із набору цифр та букв;

 індивідуальний номер абонента;

 скорочену назву організації;

 скорочену назву країни.

Автовідповідь може складатися з двох розділів: автовідповідь

абонента, що передає, і автовідповідь абонента, який приймає.

Друга частина службового заголовка може включати інші компоненти

залежно від практики, яка прийнята в тій чи іншій організації, країні.

Текст телексу викладається коротко та може починатися зі звертання.

Використання комбінацій із цифр та літер допускається лише у заводських,

торгівельних знаках та марках; нумерації будинків, квартир, вихідних

номерах військових частин, пошти, номерах вагонів та інше.

Текст телексу не повинен починатися та закінчуватися цифрами,

оскільки на початку тексту-відповіді зазначається індекс документа, на який

дається відповідь, а в кінці тексту зазначається його вихідний номер.

У тексті телексу не використовують складні, багатослівні речення, які

характерні для ділових листів; вибирають найбільш короткі слова, увагу

надають нейтральній та конкретній діловій лексиці.

Останнє повідомлення телексу закінчується знаком «++». Знак «+?» у

кінці телексу означає очікування відповіді чи нового повідомлення –

виключає необхідність набирати номер повторно.

Факсограма (телефакс, факс) – копія документа (письмового,

графічного), яку отримують на паперовому носієві, передають по каналах

факсимільного зв’язку (за допомогою факсимільної апаратури).

115