Page 98 - 4598
P. 98

Отже,       механізм        державного          регулювання           інноваційним
            розвитком          розглядається          як      складова        системи        управління
            господарюванням  країни.  Використовуючи  цей  механізм,  державні
            органи  формують  інноваційну  систему  держави:  конкретні  цілі,

            завдання, напрями інноваційних процесів та інноваційної діяльності,
            систему  політичних,  економічних,  правових  і  соціальних  методів,
            засобів  впливу  на  мотиви  діяльності  людей,  створюють  певні

            організаційні  форми  та  структури,  що  забезпечують  можливість  і
            умови для розвитку інноваційної сфери на рівні підприємства, галузі,
            регіону, країни в цілому.
                    Особливостями інноваційної системи окремих країн є:

                    •     форми зв’язку НДДКР і виробництва;
                    •     трансферт нововведень у виробництво;
                    •     рівень залучення у світовий науково-технічний прогрес.

                    Комплекс  структур  і  механізмів,  які  забезпечують  одержання,
            накопичення  науково-технічних  знань  у  країні  й  умови  їх
            використання, складають національну систему нововведень.

                    У  сучасних  умовах  сформувалися  три  головні  типи  моделей
            науково-інноваційного розвитку країн:
                    1.  Країни  з  високим  інноваційним  коефіцієнтом,  які

            орієнтуються  на  лідерство  в  наукових  дослідженнях,  реорганізацію
            великомасштабних  цільових  проектів,  що  охоплюють  усі  стадії
            інноваційного  процесу.  Це  США,  Великобританія,  Франція.  У  цих
            країнах формується інноваційний тип суспільства.

                    2.  Країни,  орієнтовані  на  поширення  нововведень  шляхом
            створення сприятливого науково-технічного середовища (Німеччина,
            Швеція, Швейцарія).

                    3.  Країни,  що  стимулюють  інноваційним  шляхом  розвиток
            інноваційної  структури,  яка  забезпечить  сприйнятливість  досягнень
            світового  науково-технічного  процесу.  Такі  держави  як  Японія,
            Південна  Корея  координують  дії  різних  секторів  у  сфері  науки  та

            технологій.
                    Державна  інноваційна  політика  –  це  комплекс  принципів  та
            взаємопідтримуючих  економічних,  правових,  організаційних  і

            соціальних  методів  планування,  стимулювання,  регулювання  та
            контролю  процесів  інноваційної  діяльності  в  науково-технічній  та
            виробничій  сферах.  Основним  завдання  державних  органів  є

            визначення  мети  інноваційної  політики,  основних  принципів  її




                                                               98
   93   94   95   96   97   98   99   100   101   102   103