Page 111 - 4585
P. 111

У  процесі  конкретизації  уточнюють  відомі  дані,
           деталізують  положення щодо окремих сторін роботи в тих чи
           інших умовах.
                На  рівні  доповнення  розширюються  відомі  підходи,
           вносяться ті або інші акценти, що заповнюють наші пізнання в
           тій або іншій галузі без зміни їх суті.
                На рівні перетворення одержаний результат характеризу-
           ється  принципово  новими  положеннями  відповідно  до
           існуючих раніше знань.
                Наукове розуміння проблеми може бути закритого й від-
           критого типу. У перших існує дійсно правильна відповідь, а у
           других - їх кілька й не завжди одна з відповідей правильна, а
           інших - немає. У науках соціально-суспільного гуманітарного
           характеру дуже багато проблем саме відкритого типу.
                У  природничих  науках  встановлення  невідомих  раніше
           об’єктивно  існуючих  закономірностей,  властивостей  і  явищ
           матеріального  світу,  що  вносять  корінні  зміни  у  рівень
           пізнання,  вважають  відкритим,  що  зафіксовано  відповідним
           документом.
                У технічних науках новизна виявляється на двох рівнях:
                − винахід, тобто нове, якому властиві істотні відмінності
           від попередніх, технічне вирішення завдання;
                −  раціоналізаторська  пропозиція,  тобто  вдосконалення,
           введення більш доцільної організації.

                3.5.1. Розрахунок економічної ефективності наукових
                                    досліджень

                Фактичну річну економію живої й упредметненої праці,
           виражену в грошовому еквіваленті, називають річним еконо-
           мічним ефектом.
                Річний економічний ефект залежно від стадії завершення
           роботи може бути попереднім, очікуваним, фактичним, потен-
           ційним.
                                         110
   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115   116