Page 29 - 4582

Послідовність аналізу точності.
1. Виконання ескізу обробки на операції, точність якої аналізується. На ескізі
вказують технологічні бази, схему установки заготовки при обробці, різальний
інструмент, технологічні розміри заготовки до і після виконання операції. Схему
установки заготовки вказують за ГОСТ 3.1107 - 81.
2. Аналіз процесу обробки з метою виявлення основних чинників, що можуть
мати суттєвий вплив на точність витримуваного при обробці розміру. Складають
схему технологічного розмірного ланцюга, в якому витримуваний розмір є
замикаючою ланкою, з елементами технологічної системи і їх зміщення під дією
виявлених чинників – складовими ланками. Залежно від характеру проявлення в
часі похибок обробки на схемі розмірного ланцюга біля кожної ланки графічно
показують: прямокутником – систематичні похибки, кривою Гауса – випадкові.
Приклад схеми технологічного розмірного ланцюга приведений в [8], с. 39.
3. Розрахунок величини первинних похибок. Розрахункові формули й джерела
інформації для визначення параметрів приведені в табл. 3.11.
4. Визначення похибки миттєвого розсіювання розмірів з урахуванням похибки
налагодження
  2,1  2   2   2    , (3.49)
М . Н Н у пост
де   пост – сума постійних похибок форми чи взаємного розміщення
поверхонь.
5. Визначення систематичної закономірно змінної похибки
     . (3.50)
сист Т і
*)
Примітка до таблиці 3.11 - Допустимі похибки форми від неточності
верстатів та інструментів (сумарна за чинниками і диференційована за напрямами)
вказують в нормах точності верстатів (перелік стандартів див. [9], с. 23-24). Норми
точності ряду верстатів подано в [5], табл. 23, с. 54-69, [9], с. 25-64.
Розрахунки з урахуванням знаку похибок доцільно звести в таблицю.

Таблиця 3.11 – Результати розрахунку систематичної похибки

 , хв. 0 4 8 12 16 20 40 60 80

 , мкм
i
 , мкм
T
    
сист Т і

6. Побудова теоретичної діаграми точності в координатах час обробки –
розмір.
Діаграму будують так. По осі ординат відкладають найбільше і найменше
граничні значення розмірів, тобто поле допуску Т . Похибки відкладають так, щоб
вони зайняли усе поле допуску. Для цього у випадку, коли систематична похибка в
часі монотонно зростає або має мінімум, будують спочатку нижню теоретичну
границю А розсіювання розмірів при обробці як залежність  від  причому
Н сист
так, щоб найменше значення  збігалося з найменшим граничним значенням
сист
розміру. Верхню границю А і лінію середніх значень розсіювання А будують як
в 0
паралельні лінії до А шляхом додавання до останньої відповідно  і 0,5  .
Н М . Н М . Н
У тому випадку, коли  в часі монотонно зменшується або має максимум,
сист
спочатку будують верхню теоретичну границю розсіювання розмірів при обробці

27