Page 47 - 4553
P. 47

просування  інших  дислокацій  і  розвиток  пластичної
                            деформації.
                                  Пересікання  дислокацій  породжує  вакансії,  внаслідок
                            чого особливо в процесі пластичної деформації твердого тіла,
                            виникають  дефекти.  Найінтенсивніше  розвиваються  вакансії
                            при  просуванні  порога,  створеного  двома  зустрічними
                            гвинтовими  дислокаціями.  В  цьому  випадку  позаду  порога
                            виникає  ланцюжок  із  щільно  упакованого  ряду  вакансій  або
                            дислокованих  атомів.  Ці  місця  можуть  бути  місцями
                            зародження субмікроскопічних тріщин.
                                  При  пластичній  деформації,  крім  того,  відбувається
                            осідання  вакансій  на  поверхні  вже  існуючих  в  металі
                            мікропустот  і  мікрощілин,  оскільки  навколо  них  завжди
                            підвищена  концентрація  напруження.  В  результаті  ут-
                            ворюється  велика  кількість  мікропустот  і  щілин  з  досить
                            розвиненою  поверхнею,  що  супроводиться  збільшенням
                            питомого об’єму пластично деформованого металу.
                                  При  зменшенні  діаметра  скляної  нитки,  тобто  при
                            зменшенні  можливої  кількості  дефектів,  міцність  нитки
                            зростає: нитка діаметром 16 мкм мала границю міцності 107
                                    2
                                                                      2
                            дан/мм , діаметром 8 мкм — 270 дан/мм , а діаметром 2,5 мкм
                                           2
                            — 560 дан/мм ].
                                  Отже, дефекти структури твердого тіла, які розвиваються
                            в процесі деформації, зменшують його міцність, полегшують
                            деформування і руйнування і викликають появу масштабного
                            ефекту.
                                  Розбіжність  між  дійсною  і  теоретичною  міцністю
                            твердих  тіл  обумовила  появу  ряду  робіт,  присвячених  даній
                            проблемі. Загальним для усіх цих робіт є визнання існування
                            дефектів  структури,  навколо  яких  в  момент  руйнування
                            кристалічного  тіла  концентрується  енергія  деформації.
                            Перенапруження, що виникають в цих місцях, значно більші
                            від  середніх  значень  напруження  в  кристалі  і  досягають
                            величин,  близьких  до  теоретичних  напружень  руйнування,
                            внаслідок  чого  і  відбувається  руйнування  твердого  тіла  при
                            середніх  напруженнях,  суттєво  менших,  ніж  теоретичні.
                            Проте  в  основі  сучасних  фізичних  уявлень  про  тривалу

                                                             55
   42   43   44   45   46   47   48   49   50   51   52