Page 46 - 4553

менша. Границі зерен і блоків також чинять перешкоди руху
дислокацій.
Рух дислокацій в металі може бути утруднений
зменшенням розміру областей кристала, вільних від
субграниць (субграниці - це границі між окремими
мозаїчними блоками кристала, які відокремлюють частини
кристала з непошкодженою граткою, зміщені одна відносно
одної на деякий кут) і ростом ступеня розорієнтування між су-
сідніми областями кристала. Чим вище ступінь роздроблення
зерен, тим менше шляхів легкого переміщення дислокацій і
тим більший опір, який чинить метал деформуванню.
Найпростішими способами такого роздроблення є холодна
пластична деформація або мартенситне перетворення чистих
металів чи однофазних твердих розчинів. Ці способи
приводять до утворення тонкої структури зерна.
В тих областях кристала, які вільні від субграниць, руху
дислокацій можуть заважати досить стійкі порушення
правильної періодичності будови граток кристала. До таких
перешкод належать атоми домішок, особливо у випадку
нерівномірного розподілу по кристалічних гратках. Такими
атомами можуть бути не тільки сторонні атоми, які випадково
потрапили в гратки, а й атоми спеціально введених елементів.
Наприклад, збільшення кількості вуглецю в мартенситі різко
підвищує опір граток проходження елементарних актів
пластичної деформації. При наявності дислокацій у твердому
тілі присутність в ньому сторонніх атомів призводить до
утворення «хмарки Коттрелла», яка утруднює рух дислокацій,
тобто зменшує пластичність. Ріст числа вакансій або втілених
атомів, зокрема, при гартуванні чистих металів або при їх
опроміненні ядрами або частками великих енергій також
утруднює рух дислокацій.
При пластичній деформації може відбутися зустріч двох
дислокацій. Якщо дислокації паралельні і протилежного
знаку, то вони можуть взаємно компенсуватися і
ліквідуватися. При зустрічі ж дислокацій однойменного знаку
виникає поріг; у випадку лінійних дислокацій легкорухомий, а
у випадку гвинтових — малорухомий, який затримує

54