Page 43 - 4553

напружень дислокацій. Атоми домішки значно впливають на
пластичні властивості кристала. Найбільший вплив домішок є
на початкових стадіях деформації.
Рух дислокацій здійснюється двома шляхами: ковзанням
і дифузією. Дифузійний рух дислокацій відбувається
порівняно повільно. При взаємодії і пересіканні дислокацій,
які рухаються, утворюються східці або пороги із значним
полем напружень. Рух порога призводить до створення
доріжок вакансій або дислокованих атомів.
Прийнято вважати, що ненавантажений кристал має
8
-2
близько 10 дислокацій на 1 см ; при пластичній деформації
щільність дислокацій і вакансій зростає, і вже при щільності
14 -2
дислокацій 10 на 1 см можуть з’являтися субмікроскопічні
тріщини — попередники руйнування. Щільність вакансій при
18
10 % пластичній деформації міді або алюмінію досягає 10 на
-2
1 см .
Найпростішим видом дислокацій є лінійна дислокація,
уяву про яку можна одержати у вигляді моделі, якщо вирвати
з книги половину одного або кількох аркушів, а книжку
стиснути, так щоб її аркуші щільно стискалися один з одним.
Аркуші книжки в даному випадку імітують атомні площини;
аркуш, частина якого відірвана, являтиме собою
екстраплощину, край цього аркуша (екстраплощини) утворює
лінійну дислокацію. Біля цієї відірваної частини аркуша інші
аркуші книги будуть зігнуті, що моделює викривлення
атомних площин в області дислокації.
На рис. 2.1 зображено модель атомних граток, в яких є
дві екстраплощини а і б, що входять в атомні площини з
протилежних боків. Дислокації, позначені знаками ┴ та ┬,
очевидно, прямо протилежні - їх прийнято називати
позитивною (а) і негативною (б) лінійними дислокаціями. У
місці дислокації утворюється немовби щілина, поперечні
розміри якої дещо більші, ніж константа гратки. Ця щілина
називається ядром дислокації. Найбільше викривлення граток
буде біля ядра дислокації. Довжина дислокації, тобто розмір в
перпендикулярному до рисунка напрямку, може досягти
сотень і навіть десятків тисяч періодів гратки. Цей її напрямок

51