Page 40 - 4553

технологією одержання металу і його обробкою, особливо
пластичною деформацією.
Дефектність кристалічних граток твердого тіла ульт-
рамікроскопічних і мікроскопічних розмірів має назву
недосконалостей, які поділяються на точкові, лінійні і
поверхневі. При точкових недосконалостях дефектність
будови матеріалу має ультрамікроскопічний об’єм порядку
одного або кількох атомів; при лінійних недосконалостях
дефектність будови в двох напрямках має ультрамікроскопічні
розміри, а при поверхневих — лише в одному.
Точкові недосконалості спостерігаються у випадку, коли
дефектні місця в кристалічних гратках є порушенням
кристалічного порядку, причому в одних ділянках матриці
виникають вільні місця — вакансії (або дірки), а в других —
з’являються дислоковані атоми (і обумовлені ними
викривлення граток), час існування яких залежить в
основному від температури, але звичайно тривалість їх
невелика. Вакансії, як і дислоковані атоми, перебувають у
постійному русі, швидкість цього руху досить значна для
вакансій при кімнатній температурі досягає декількох
атомних відстаней за секунду.
Дефекти граток виникають як при кристалізації металу з
розплаву, так і в результаті самодифузії і дифузії сторонніх
атомів, а також під впливом деформації.
Згідно з уявленням, які розвинули Франк та інші вчені,
ріст кристалів з розплаву можливий не тільки рівномірними
шарами, а й по гвинтових поверхнях, які. є слідами гвинтових
дислокацій. Розрахунки, підтверджені електронно
мікроскопічними дослідженнями, показали, що другий
механізм росту кристала вимагає меншої енергії активації, і
збільшення кристала відбувається в сотні разів швидше, ніж
по першому механізму. Це означає, що кристал, вирощуваний
з розплаву, обов’язково повинен мати дефекти в будові,
наприклад, в місцях спряження граток, які розвиваються по
гвинтовій поверхні і рівномірними шарами, повинні виникати
дислокації.

48