Page 132 - 4553

наводнювання спостерігається в розчині фенолу вже при
рН<7, вуглецевої кислоти при рН<6, тоді як в розчинах
НС1 і Н 2S0 2 лише при рH4.
Концентрація розчинів кислот при травленні
впливає на інтенсивність наводнювання. Діапазон
концентрацій, що викликають ІНТЄНСИЕНЄ наводнювання,
більший у сильно іонізованих кислот (зокрема, сірчаної і
соляної) і менший у кислот середньої сили (наприклад,
оцтової і фосфорної). Найбільш інтенсивне
наводнювання і викликана ним зміна механічних
властивостей металу спостерігаються при травленні в
сірчаній кислоті; травлення ж в соляній кислоті дає
менший ефект при тих же концентраціях і режимах
травлення. Характерно, що вплив концентрації на
інтенсивність наводнювання прямо протилежний для
розчинів Н 2S0 4 і НС1; якщо для розчину сірчаної
кислоти (у всякому разі при збільшенні концентрації
розчину до 10 н.) має місце лінійне збільшення
швидкості дифузії і кількості оклюдованого сталлю
водню, то для розчинів НС1 з ростом концентрації
наводнювання сталі знижується. Це пояснюється різною
дією іонів S0 4— і С1~ на розряд іонів водню. Найбільшої
водневої крихкості маловуглецева сталь набуває при
травленні в азотній кислоті невеликих концентрацій (0,3-
0,8 н.).
Можна вважати, що наводнювання сталі прямо за-
лежить від швидкості корозії з водневою деполяризаці-
єю, тому властивості середовища, які викликають поси-
лення корозії, підсилюють і наводнювання.
Досить поширеним середовищем є морська вода.
Хімічний склад різних морів не однаковий, але морська
вода складається переважно з 3%-ного розчину NаСІ і
деяких інших солей, причому в при поверхневому шарі
вона сильно насичена киснем і продуктами
життєдіяльності морських організмів. Корозія в морській
воді є електрохімічною і відбувається з нерівномірною
«диференційною» аерацією.

140