Page 134 - 4553

Корозійні процеси, що протікають в металі, який
піддають дії постійних або циклічних напружень,
викликають або корозійне розтріскування металу, або
його корозійну втому. Руйнування завжди відбувається
по площинах дії найбільших напружень розтягу. В цьому
випадку тріщини розміщуються під кутом 90° до си-
лового потоку, а в зразках, що піддаються крученню, —
під кутом 45° до площини зразка.
Корозійне розтріскування всіх металів, крім
нержавіючої сталі і латуні, відбувається, як правило,
міжкристалітно; це ж стосується і водневого
розтріскування. Нержавіюча сталь і латунь можуть
розтріскуватися як міжкристалітно, так і
транскристалітно. Розвиток тріщин проходить окремими
стрибками з характерним тріском, що вказує на
механічне руйнування окремих ділянок металу і його
окисів в тріщині, яка росте під впливом середовища й
навантаження. Зародження тріщин та їх розвиток,
очевидно, протікає під впливом електрохімічного та
адсорбційного процесів і наводнювання катодних
ділянок металу при корозії з водневою деполяризацією.
На корозійне розтріскування та втому впливають
концентрація напружень розтягу або напруження від
кручення. Деякі автори вважають, що існує граничне
напруження, нижче якого ці явища не спостерігаються,
але в той же час вказують, що напруження, які переви-
щують границю текучості, завжди небезпечні. Очевидно,
безпечного напруження не існує, тому що крива ко-
розійної втоми та тривалої міцності (крива корозійного
розтріскування) весь час наближається до осі абсцис.
Однією з характерних і важливих в практичному
відношенні особливостей високоміцних загартованих
сталей є їх схильність до корозійного розтріскування та
сповільненого руйнування, що може відбуватися під
впливом тривалих зовнішніх навантажень та середовищ і
навіть як результат дії лише внутрішніх напружень.