Page 136 - 4553

Розпирання тріщини продуктами корозії і утруднене
надходження туди електроліту сприяють підвищенню
катодної поляризації ділянок і переміщують катодну
зону по стінках тріщини до зовнішньої поверхні. Разом з
тим режим корозійного елемента може збільшувати
ефективність роботи катодних ділянок, розміщених
поблизу дна тріщини, тому що на відміну від поверхні на
стінках тріщини відновлення захисних плівок майже
неможливе.
Отже, при розвитку корозійних тріщин місце проті-
кання корозійного катодного процесу визначається вза-
ємодією таких двох діючих в протилежному напрямку
факторів: зміщенням катодних ділянок до поверхні де-
талі внаслідок утруднення доступу деполяризатора в
тріщину та інтенсифікацією катодного процесу поблизу
анодних зон, викликаною руйнуванням захисних плівок.
Корозійне розтріскування та втому металу в біль-
шості випадків пояснюють з позицій електрохімічної
теорії корозії. Але сам електрохімічний процес не може
пояснити всі явища та особливості, зв’язані з корозійним
розтріскуванням та втомою. Якщо б електрохімічні про-
цеси у всіх випадках були визначаючими, то будь-який
електроліт з досить високою іонною провідністю пови-
нен був би викликати корозійне розтріскування та втому,
оскільки анодні і катодні процеси майже не змінюються
при переході від одного електропровідного розчину до
другого.
Найбільш повно дію корозійних середовищ та
напружень на метал пояснює адсорбційно-
електрохімічний механізм цього явища. Згідно з цією
гіпотезою, перш ніж почнеться розчинення анодних
ділянок під впливом корозійного середовища, на
поверхні деталі має місце адсорбція поверхнево-
активних елементів середовища — специфічна адсорбція
іонів з електроліту, а у випадку корозії з водневою
деполяризацією — адсорбція іонів водню на катодних
ділянках поверхні, що викликає крихкість. Внаслідок
144