Page 125 - 4553

підвищення стійкості проти корозії, хоч таке твердження
не можна вважати універсальним та однозначним.
Безсумнівно, що при утворенні корозійних пар з ділянок
поверхні з різною механічною обробкою, які відріз-
няються рівнем власного стаціонарного потенціалу,
анодом буде найбільш електронегативна ділянка і зона
інтенсивно кородуватиме, в той час як катодна ділянка
буде, навпаки, захищатися від корозії. Тому величини
загальних і локальних електродних потенціалів є не-
обхідними енергетичними характеристиками електрохі-
мічного стану поверхні.
Величина електродних потенціалів визначається пе-
реважно компенсаційним методом. Він полягає в тому,
що вимірювана е. р. с. компенсується відомою напругою
якого-небудь постійного джерела струму. Коли замкнути
електроди на вимірювальний прилад, який працює лише
при протіканні електричного струму, то знайдена
величина е. р. с. буде меншою, ніж величина, визначена
як різниця рівноважних потенціалів досліджуваного і
порівняльного електродів при розімкненому колі (через
поляризацію, зміну концентрації розчину біля поверхні
електродів та ін.). Компенсаційний метод дозволяє
проводити вимірювання е. р. с. без протікання струму в
досліджуваному гальванічному елементі.
Корозійно-агресивне середовище викликає
розчинення всіх доступних для нього анодних ділянок
поверхні металу. На цих ділянках іон атома металу
переходить в розчин, причому звільняються електрони;
засвоєння цих вільних електронів елементами розчину
відбувається на катодних ділянках поверхні поділу
метал-електроліт. При замиканні в електроліті двох
ділянок металу з різними потенціалами відбувається
перехід електронів з ділянок з вищим потенціалом на
ділянки з нижчим потенціалом. Цей перехід електронів
вирівнює значення потенціалів електродів, що приводить
до повної поляризації всього металу, але переважно
повної поляризації нема із-за анодного і катодного

133