Page 121 - 4553

тивних вуглеводнів, що складаються із симетрично по-
будованих молекул. Але мастила — це не чисті вугле-
водні, а забруднені органічними кислотами, смолами,
асфальтенами та іншими поверхнево-активними речо-
винами.
Мастила мінерального походження в основному
складаються з нафтенових вуглеводнів з різним вмістом
бокових ланцюгів. У ці мастила може входити до 10-
15 % вуглеводнів ароматичної групи. Якість мастила за-
лежить від тих вуглеводнів, які входять до його складу,
але його оцінка переважно проводиться не на основі
хімічного аналізу, а на основі визначення фізико-
хімічних констант, що пояснюється великою
різноманітністю вуглеводнів, які входять до мастила, і
трудністю їх визначення.
Мастила рослинно-тваринного походження склада-
ються з гліцеридів, що являють собою сполуку трьох-
атомного спирту гліцерину |[СзН 5(ОН)з] з вищими наси-
ченими і ненасиченими жирними кислотами, тобто
мастила є ефірами жирних кислот. Найчастіше
зустрічаються гліцериди пальметинової
І[С 3Н 5(СібНзі02)з] і стеаринової [СзН 5(СібНз50 2)з]
кислот, що складають основу твердих жирів. У рідких
мастил та ефірів досить поширений гліцерид олеїнової
кислоти — ненасиченої одноосновної кислоти ряду
С пН 2п-іСООН. Рицина — одне з найбільш поширених
мастил рослинного походження — складається в
основному (до 80%) з гліцеридів рицинолевої кислоти.
Для гліцеридів характерна реакція омилення, коли
складний ефіргліцерид під впливом температури
приєднує до себе воду і розщеплюється на жирні кислоти
і спирти.
В складі мастил допускаються, в обмежених
кількостях, досить поверхнево-активні, складені з
дифільних молекул, органічні кислоти у вигляді вільних
жирних та нафтенових кислот. Обидва ці види кислот
належать до сполук, що містять карбоксильну групу.

129