Page 122 - 4553

Перші містяться в мастилах рослинно-тваринного
походження, другі — в. мінеральних.
Органічні кислоти, що містяться в мастилах, незва-
жаючи на слабо виражені кислотні властивості, можуть
викликати при дії на метал утворення металоорганічних
сполук у вигляді металевих мил. Кородуюча дія орга-
нічних кислот, що знаходяться в мастилі, залежить від,
їх концентрації. Більш активні у відношенні окислення
металу нафтенові кислоти, причому їх окислюючій дії'
найбільш піддаються цинк і свинець, в той час як сталь
відносно слабо реагує на їх дію. Нафтенові кислоти осо-
бливо небажані при можливості попадання в масло води.
Вода при сполуці з металом дає гідрат, який потім
вступає в реакцію з нафтеновими кислотами.
В мінеральних мастилах допускається невелика орга-
нічна кислотність, яка дорівнює 0,2 мг КОН, що прак-
тично і не дає кородуючого впливу на метали при темпе-
ратурах до 100-120°С.
В мастилах рослинно-тваринного походження
допускається більш високий процент жирних кислот,
наприклад, кислотність рицини допускається до 2 мг
КОН.. Але це мастило не застосовується для консервації
деталей, як здатне викликати корозію при тривалій дії на
метал. Остання, в основному, виникає не від кислотності
мастила, а від її підвищення при тривалому сполученні' з
повітрям в тонкій плівці, що покриває деталь.
Луги та мінеральні кислоти в мастилах не допуска-
ються, тому що можуть викликати значну корозію зма-
щуваних металевих поверхонь. З наведеної характерис-
тики неактивованих мастил випливає, що вони повинні
бути практично нейтральними щодо корозійного впливу
на метали.

5.3 Електрохімічно діючі середовища

Дуже поширеними є робочі середовища, що внаслі-
док адсорбційної дії на фізико-механічні властивості

130