Page 238 - 4535

Невизначеність – це коли інженер, наприклад, розпочинає
проектування бурового насоса, але який насос кращий – йому
конкретно сказати ніхто не може; або коли ви за кермом
автомобіля повинні вирішити, не маючи інформації, чому
двигун раптом не тягне, чи то через поганий бензин, чи то
свічки несправні, чи ще щось; або коли ви викликаєте майстра
з ремонту комп’ютера в офіс, але не знаєте напевно, в котрій
годині він прийде, і багато інших ситуацій.
Вважається, що термін «невизначеність» ситуації
прийняття рішення був запропонований 1933 року, автором
якого був Френк Найт (американський економіст). Проте, у
квантову фізику поняття невизначеності стосовно до
визначення траєкторій та імпульсів електрона в атомі ввів
німецький фізик-теоретик Вернер Гейзенбарг 1927 року.
Існують різні класифікації невизначеностей, тобто
зовнішня, внутрішня, особиста (персоніфікована)
невизначеності.
Зовнішня – пов’язана з чинниками, що знаходяться в
незначній залежності від людини, яка приймає рішення. Це,
наприклад, неочікувані зміни в законодавстві, зокрема,
жорсткіші екологічні вимоги до ТО, чи обмеження вико-
ристання окремих матеріалів, оновлення системи стандартів,
банкрутство фірми-постачальника комплектувального
обладнання і т.п.
Внутрішня – визначається чинниками, на які людина, яка
приймає рішення, може впливати значною мірою. Сюди
відносяться кількість і якість ресурсів і засобів діяльності зі
створення й використання ТО, кваліфікація спеціалістів,
ефективність системи керування на підприємствах, установах,
компаніях.
Особиста (персоніфікована) – зумовлена властивостями
характерів експертів і людини, яка приймає рішення, вагання
відносно підходів до досягнення мети, сумніви у виборі
значущості критеріїв якості ТО, невпевненість у чомусь.

237