Page 80 - 4523
P. 80

де  P   Tp  – безмежна комплексна змінна.
               Підставляючи у вираз (2.14) нову змінну
                                             pt
                                         z   e ,                         (2.16)
               можна отримати так зване z-перетворення
                                              
                                 XZ     Xi    z   X   zi  i  ,      (2.17)
                                              i 0
               яке  для  багатьох  задач  аналізу  дискретних  систем  є
           найбільш вигідним.
               Для  більшості  гратчастих  функцій,  що  зустрічаються  в
           розрахунках,  z-перетворення  може  бути  виконане  за
           допомогою  таблиць  відповідності,  які  приводяться  в
           спеціпльній літературі з дискретних систем.
               Наведемо тут z-перетворення лише для тих функцій часу,
           які використовуються нижче в прикладах
                                        aZ      at   ;         (2.18)
                                                  a
                                         aZ  1  t   z  ;        (2.19)
                                                 z 1
                                                aT
                                             atZ    z  ;          (2.20)
                                              z 1   2

                                     aeZ    t     az  ;         (2.21)
                                             z   e   T
                                       t  
                                        T
                                   Z  ac     az  .                (2.22)
                                           z   c
                                        
               Властивості  z-перетворення  аналогічні  властивостями
           звичайного перетворення Лапласа. Наведемо найважливіші з
           них.
               1. Теорема лінійності
                          axZ  1     axtt     1   bxz   2  z .      (2.23)
               2. Теорема про скінчене значення сигналу

                                            79
   75   76   77   78   79   80   81   82   83   84   85