Page 86 - 4513

Завдання вибіркового приймального контролю фактично зво-
диться до статистичної перевірки гіпотези про те, що частина
дефектних виробів q в партії рівна допустимій величині q .
0
Завдання правильного вибору плану статистичного контролю
полягає в тому, щоб зробити помилки першого і другого роду ма-

лоймовірними. Конкретизуємо, що помилки першого роду
пов’язані з можливістю помилково забракувати партію виробів, а
помилки другого роду пов’язані з можливістю помилково пропу-
стити бракованну партію.

Для успішного застосування статистичних методів контролю
якості продукції велике значення має наявність відповідного ке-
рівництва і стандартів, які мають бути доступні широкому колу

інженерно-технічних працівників. Стандарти на статистичний
приймальний контроль забезпечують можливість об’єктивно по-
рівнювати рівні якості партій однотипної продукції як у часі, так і
по різних підприємствах.

Залежно від гарантій, що забезпечуються планами приймаль-
ного контролю, при одному з методів побудови планів встанов-
люють значення ризику постачальника  і ризику  споживача і

висувають вимогу, щоб оперативна характеристика  qP пройш-

ла приблизно через дві точки: q ,  і q , (q і q – відповідно
m 
0
m
0
прийнятний і бракований рівні якості). Цей план називають ком-
промісним, оскільки він забезпечує захист інтересів як спожива-
ча, так і постачальника. За малих значень  і  обсяг вибірки
має бути великим.

При другому методі вибирають одну точку на кривій опера-
тивної характеристики і приймають одну або декілька додаткових

незалежних умов.
Перша система планів статистичного приймального контро-
лю, що знайшла широке застосування в промисловості, була роз-
роблена Доджем і Ролігом. Плани цієї системи передбачають су-

цільний контроль виробів із забракованих партій і заміну дефект-
них виробів придатними.
У багатьох країнах набув поширення американський стан-

дарт МІЛ-СТД-ЛО5Д. Чинний раніше вітчизняний стандарт
ГОСТ-18242 за будовою близький до американського і містить
плани одноступеневого і двоступеневого приймального контро-
лю. У основу стандарту покладено поняття прийнятного рівня

86