Page 43 - 4513

1.5 Методи отримання комплексної оцінки і визначення
інтегральних показників якості продукції

1.5.1 Теоретичні аспекти визначення
комплексних показників якості

Показники якості поділяються на одиничні й комплексні.

Одиничні відносяться до однієї із властивостей, яка визначає
якість, комплексні – відразу до декількох.
Комплексні показники можуть бути пов’язані з одиничними
через функціональні залежності, що відображають основні закони

природи, а можуть їх бути деякою комбінацією, відповідною до
визначення комплексного показника. Прикладом комплексного
показника якості продукції, що визначається через функціональ-

ну залежність, може слугувати об’єм резервуара для нафто про-
дуктів:
V  S  H , (1.26)
2
де S – площа основи, м ; Н – висота, м.
Прикладом комплексного показника, який отримують як ком-
бінацію одиничних показників згідно з визначенням, може слугу-

вати “річна продуктивність автобуса”
W  365    g  v  t  n , (1.27)

де α, β, γ – відповідно коефіцієнти використання парку автобусів,
пробігу автобуса і його місткості при номінальній місткості g

(осіб); v – експлуатаційна швидкість автобуса, км/год; t – середня
н
тривалість часу перевезення пасажирів, год.
Функціональний спосіб знаходження комплексного показни-
ка якості важливіший, але не завжди можливий з ряду причин.

Одна з них полягає у тому, що отримати функціональну залеж-
ність, яка би враховувала велику кількість одиничних показників
якості, практично дуже складно. Якщо комплексний показник

якості неможливо виразити через одиничні за допомогою об’єк-
тивної залежності, то застосовують суб’єктивний спосіб форму-
вання комплексних показників за принципом середнього зваже-
ного. Суб’єктивним у цьому випадку є лише параметр логіки усе-

реднення, а безпосередньо комплексний показник набуває об’єк-
тивної кількісної характеристики якості об’єкта.
У найбільш узагальненому вигляді комплексний показник

якості згідно принципу середнього зваженого визначають за
формулою:

43