Page 37 - 4513

n
 G ij

 i 1
g j  m n
 G ij , (1.20)
j  i1 1
де G – бал (ранг) j–го показника, проставлений i–им експертом;
ij
n – кількість експертів; m – кількість показників, “що зважують-
ся”.

При опрацюванні результатів експертиз, отриманих ранжи-
руванням необхідно виконати такі операції:
– визначити суму балів, проставлених усіма експертами j-му

показнику об’єкта експертизи;
– визначити суму балів усіх показників, проставлених усіма
експертами;
– визначити вагомість або ваговий коефіцієнт j-го показника.

Приклад 1.1. Думки п’яти експертів про сім показників екс-
пертизи дефектоскопа виражені таким способом:
– перший експерт:

Q  Q  Q  Q  Q  Q  Q 7 ;
3
4
2
5
6
1

– другий експерт:
Q  Q  Q  Q  Q  Q  Q 7 ;
3
4
1
2
6
5
– третій експерт:
Q  Q  Q  Q  Q  Q  Q 7 ;
2
5
3
1
6
4
– четвертий експерт:
Q  Q  Q  Q  Q  Q  Q 7 ;
5
6
1
2
3
4
– п’ятий експерт:
Q  Q  Q  Q  Q  Q  Q 7 .
2
6
1
3
5
4
За сумою рангів кожного показника експертизи необхідно
побудувати рангувальний ряд, який є результатом багаторазової
експертизи і визначити вагомість членів ряду.
Розв'язування прикладу 1.1.
Сума рангів кожного показника становить:
Q  4  6  4  4  3  21; Q  3  3 2  3 4  15;
1 2
Q  2  2  1 2  2  9; Q  6  5  6  5  6  28;
3 4
37