Page 34 - 4513

Методично серед всіх j -тих властивостей продукції є завжди
хоча б, одна конкуруюча властивість ,j зв’язок між якими запи-

сується
P  P при P j 1  P j ( е ) 1  . (1.17)
е j
j
Найбільша вагомість властивості та, яка є найближчою до
еталонної властивості. Тому можна розглядати ступінь набли-
ження до еталону, як ступінь вагомості. Наприклад, якщо функ-

 P j 
ція f   виражає ступінь наближення до еталону, то вагомість
 P 
 jе 
можна подати виразами:

 
 
r  K je 
  n 
l1   K 
  P j    j1 jr 


M j  F  f    або M  , (1.18)
j
  P jе   r
 
 
де r – кількість проектних рішень, які аналізуються; l – порядко-
вий номер проекту; K – відносна оцінка j – ї властивості в l –
jl
му проекті; F – функція кількісної оцінки вагомості окремої j-тої
властивості.
Цей метод знаходить застосування при проектуванні нової

продукції.
Експертний метод визначення вагомості. Джерелом інфор-
мації в цьому методі є думки спеціалістів. Згідно з цим методом
приймають рішення на основі думок експертів.

Вперше цей метод у формулюванні як метод Делфі був за-
пропонований вченими для вирішення прикладних воєнних про-
блем. Характерні риси методу Делфі [1]:

– всі відповіді на питання для експертів містять кількісну ха-
рактеристику;
– проводиться декілька турів опитування;
– після кожного туру всі експерти знайомляться з відповідя-

ми інших експертів;
– від експертів отримують обґрунтування міркувань і дово-
дять їх до відома інших експертів;

34